Центральний захисник “Полісся” Сергій Чоботенко згадав про період, який він провів у юнацьких командах “Динамо”.

– Хто в академії “Динамо” найбільше вирізнявся серед ваших однолітків?

– У нас була дуже сильна команда. Багато футболістів 1997 року грають на високому рівні: Віктор Циганков, Богдан Михайличенко, Володимир Шепелєв, Володимир Маханьков, Олексій Щебетун, який також перейшов разом зі мною з “Металурга”, Єгор Назаріна, Денис Костишин, Саня Тимчик, Ростислав Тарануха.

Окрім того, що команда була майстерня, у нас ще й склався добрий колектив, що також відігравало велику роль у наших успіхах. Ми досі підтримуємо зв’язок, зустрічаємось, спілкуємось.

– Циганков був найбільшим талантом?

– Так. Циганкова забрали тренуватися з 1996 роком, бо нашу команду він переріс на той момент. Так возив, що треба було ускладнити йому умови. Вже у підлітковому віці було видно його талант, і не випадково він зараз виступає у топ-чемпіонаті.

– Циганкову першому з вашої команди запропонували контракт із основою?

– Так. Спочатку йому, а трохи пізніше – Михайличенку, якого у 18 чи 19 років за Сергія Реброва забрали до першої команди.

– Тимчик уже в академії вирізнявся своїми швидкісними даними?

– Та Саня біг, не торкаючись трави, повітрям. Міг наздогнати будь-кого.

– А хто з вас перший почав із дівчиною зустрічатися?

– Точно не пам’ятаю, але думаю, що то був Назарина. Він завжди був ловеласом. Гарненький, красивий, добре говорить, тому… Вміє заговарювати.

– А хто першим одружився з вашій компанії?

– Усі казали, що першим я буду. Так і вийшло, що 2020 року я одружився.

З моєю майбутньою дружиною Каріною ми познайомилися у спільній компанії. Це було у якомусь ресторані. Нас познайомив Костишин (Деніс, – прим.). Це ще той ловелас! Міг приходити з новою дівчиною на кожну зустріч. Він сказав мені: “Давай я тебе познайомлю”.

А в мене тоді на думці був лише футбол. Ну, познайомились, і пішло-поїхало. Ми зустрічалися п’ять років, після цього я зробив пропозицію.