10 грудня відбувся матч 17-го туру УПЛ між командами «Чорноморець» та «Колос». Гра завершилася з рахунком 1:0 на користь одеситів.
Після завершення зустрічі наставник одеського клубу Роман Григорчук прокоментував перемогу своїх підопічних:
– Які відчуття у вас після того, як вдалося перервати безвиграшну серію із чотирьох матчів перемогою?
– Задоволення та гордість за своїх футболістів. Бо це було у цій ситуації головним. Причому не просто виграти, а граючи з вірою у свій стиль, у саму гру та її побудову. І я повторю, що сказав перед цим у роздягальні хлопцям та під час флеш-інтерв’ю: всім футболістам говорю «Браво!» і «Дякую!», тому що вони просто молодці. Це я підсумовую не саме сьогоднішню гру, а весь відрізок осінньої частини чемпіонату.
Але я відповідаю, мабуть, більше, ніж ви спитали. Ми переживали і багато чули за останній місяць аналізів та вражень від різних людей. Я хоч це й знав, але для себе вкотре отримав підтвердження, що для шанувальників головне, щоб команда вигравала. І коли вона виграє, той факт, як саме вона при цьому грає – це вже інше. Особисто для мене точно не так, як для них. Я згоден, що треба перемагати, адже результат – це найголовніше. Але майбутнє самого футболу як соціального явища, виду спорту і, якщо хочете, шоу – все має полягати не лише у результаті.
Можливо, настане час, коли для людей буде важливіша сама якість гри і вболівальники навчаться більше і глибше розуміти футбол. Тоді й аналіз буде іншим. Я хочу сказати: навіть те, що на наших трибунах доводилося чути на попередніх іграх, мене, щиро кажучи, здивувало. Була така різка зміна настрою… Розумію, що це не ті люди, які спочатку кричать «Браво!», а потім «Ганьба!» або щось подібне. Це, певно, різні люди. Але все ж…
Отже, аналіз у мене зовсім інший, ніж у цих людей – принаймні тих, яких ми чули протягом останнього місяця. І я хочу вам про це сказати. Повторюся: я сказав команді «Браво!», бо вона грає у футбол дуже серйозно. Команда грає у футбол та має складний стиль. Але це стиль, який має майбутнє. Звичайно, дуже багато потрібно працювати наприкінці атаки тощо. Є моменти, які потрібно доопрацьовувати та підвищувати рівень, але це те, що ми хочемо. Чому я зараз сказав, що дуже задоволений, і всі ми дуже раді. Програвши попередні матчі, ми сьогодні якось виграли. Ні, не якось! Ми виграли абсолютно у своєму стилі, маючи величезну перевагу над суперником, контролюючи гру, ведучи гру та керуючи всім на полі. Ми забили не так багато, як хотілося б для такого якісного футболу, але дякувати Богу, ми виграли. Це дуже важлива річ.
Такий мій короткий аналіз. Якщо я почну далі аналізувати, то буду трохи злим. Адже те, що я чув (від уболівальників під час домашніх поразок), просто не міг навіть зрозуміти: як люди так можуть реагувати на якийсь окремо взятий один програний матч із цілого сезону? Нехай буде, що ми програли гру, і я сказав, що приймаю цю поразку. Це буде одна гра. Можливо. І те – не знаю. Про всі інші ігри, як на мій аналіз, хочу сказати своїм підопічним: «Ви – красені!». Але коли ми програли, то я їм це не говорю. Адже розумію, що це не той час. Одне, що я визнаю і беру на себе, це помилки, які не піддаються жодному аналізу. І важко знайти причини цих помилок. А ми їх допустили у цьому чемпіонаті цілу низку. Ось той момент, коли маю в голові конкретний негатив, і я вам його озвучую. Ці помилки (і ми розуміємо) можуть перекреслити багато хто. Решта – це позитив. Подяка футболістам, і ще раз говорю: вони – просто молодці.
– Наскільки було складно підготувати гравців до сьогоднішнього матчу з огляду на негативні результати чотирьох попередніх турів, у яких команда зазнала чотирьох поразок?
– Я сказав футболістам: «Хлопці, ми чотири гри програли – давайте вже нарешті виграємо». Ті матчі, в яких ми поступилися, не можна однаково аналізувати, адже у трьох із них грали у меншості. Взяти гру з ЛНЗ чи з кимось іншим. Вони різні, і зводити їх усі разом неможливо. І тому ми й не робили їхнього аналізу. У нас навіть не було мови ні про якусь яму, ні про якийсь спад! Не знаю, що там люди вигадали. Звичайно, це прикро.
Мені і футболістам прикро, і стосовно себе я вам після попередньої гри з ЛНЗ казав, що готовий провалитися на місці. І це при тому, що зараз ще немає такої кількості людей, як завжди. Хоча я готовий був би провалитися навіть тоді, коли на стадіоні було б лише десять людей. Ми не можемо вдома програвати попри все! І, звичайно, коли ти програєш, то через це отримуєш вищезазначене. Ти розумієш, що не подарував перемогу вболівальникам. Але сьогодні нашим шанувальникам ми подарували і перемогу, і звичайний футбол. Я не кажу, що ідеальний футбол, але досить добротний. І це нас тішить. Сьогодні для «Чорноморця» добрий футбольний день.
– В осінньому відрізку нинішнього чемпіонату у вашої команди залишився один незіграний матч – із донецьким «Шахтарем». Доводилося чути, що він може відбутися ще у грудні цього року.
– Ні. З приводу гри з «Шахтарем» таких розмов не було. Принаймні, я жодного разу проце не чув. Та й цього не може бути, адже зараз усі команди закінчили осінню частину сезону у чемпіонаті, тому ми йдемо у відпустку.