Український тренер, який захищає рідну землю від нашестя московитів, розповів про важкі робочі будні на фронті.

“Що я роблю? Як сказати, все, що потрібно… Підвести, підготувати та все інше. Дуже важка праця, повір мені. З ранку до вечора все це робимо. Наше завдання – привезти хлопцям все готовеньке для того, щоб вони “подаруночки” слали нашим ворогам. Чи важко? Ніколи не думав, що я стільки вмію.

Щоб хтось сказав перед війною, що таке буде, я б подумав, що це хвора людина, що цього ніколи не буде і не може бути. Але, бачиш, життя так сталося. Навіть немає слів сказати, як я почуваюся в душі, це щось страшне. Я ніколи не думав серйозно, що таке буде.

Значить, бачиш, я, напевно, дуже добре думав про цих людей. Навіть не можу сказати, що це люди. Це – біологічна маса баранів і ослів. Вони чи курять щось серйозне, чи приймають щось дуже серйозне. Ти їх слухаєш, дивишся, і не можеш зрозуміти, чи вони дійсно хворі люди, чи зомбовані. Не люди, а маса. Тваринами я не можу їх назвати, бо у кожної тварини є серце і душа, а в цієї біомаси немає ні серця, ні душі.

Чи були епізоди, коли було реально страшно? Зараз на це дивишся з усмішкою на обличчі та розумієш, що від цього нікуди не подітися. Головне – не боятися. Що найскладніше на війні? Все воно складно, все недобре. Добре буде, коли ми переможемо, а ми переможемо 100%. А зараз ти не знаєш, що тебе чекає в будь-яку годину чи навіть хвилину. Сидиш, розмовляєш, а тут – раз і поїхали. Робочі будні.

Чи готовий вбивати ворогів? Я – завжди спокійна людина, але після того, що бачиш у новинах, це не передати… Я ще цього не робив, але якщо доведеться, то навіть на хвилину не буду задумуватися. Зроблю те, як повинно бути. Це не люди, навіть не тварини. Біомаса, інших слів не знаходжу. Мені їх навіть не шкода”, – розповів Вернидуб в ефірі YouTube-каналу Pressing.