Гравець Яруда Ігор Биковський, який свого часу перебував у системі Шахтаря, зумів вибратись з окупованого Маріуполя у досить екстремальних умовах.

“До останнього стверджував, що не поїду з Маріуполя. Мені і батьки з Ірпеня говорили, що треба їхати. Я відповідав, що все буде нормально, я залишуся. У батьків будинок згорів. Вони зараз в Німеччині. Мама встигла всіх вивезти 3-4 березня.

Як виживали? Дуже важко. Не було ні води, ні світла, ні зв’язку. Потім відключили газ. Я переїхав до своєї двоюрідної сестри, у неї чоловік на складі пшона працював. Вони змогли трохи запастися. На це і жили. Воду, слава Богу, набирали в колодязі десь в кілометрі від нас, на багатті нагрівали і так готували.

Коли я виїжджав, я надивився такого… Люди без голів лежали, без ніг і рук. Виїжджали через Тополинку. Половина мостів була підірвана, половина – заміновані. Люди проклали через міст дощечки і залізяки, щоб машини могли проїхати. Виїжджав з міста близько двох годин: мало не кожні 15 метрів був блок-пост “днрівський”. Там все було в “ДНР” вже. Всього дорога від Маріуполя до Запоріжжя зайняла два з половиною дні.

У мене татуювання на руці і на тілі. Вони мене на кожному блокпосту повністю роздягали, шукали свастику. Спочатку, коли виїжджав з Маріуполя, було страшно. Незрозуміло було, куди їхати, хто там стоїть, і що вони можуть зробити. Поступово трохи звик. Найстрашніше було, коли проїжджали дорогу заміновану. Говорили їхати тільки по колії, тому що вліво або вправо – можна підірватися. За це переживав найбільше. Тому що людей ще віз. Було трохи страшно. А до того, що докопувалися типу “покажіть багажник, що везете”, я звик.

Мого будинку зараз немає. Ні в Ірпені, ні в Маріуполі. Все згоріло. Влучили снарядами. Хочеться, щоб війна швидше закінчилася, щоб наша країна перемогла, а ці тварюки були ізольовані від усього суспільства. Це нелюди якісь. Так не можна чинити. Ми бачимо по всій Україні, що відбувається. І ми ще не бачили навіть половину того, що в Маріуполі. Сподіваюся, ми скоро переможемо і все буде добре”, – поділився Биковський у інтерв’ю UA-Футбол.