В межах 14-го туру УПЛ лідер першості Дніпро-1 приймав другу команду чемпіонату – донецький Шахтар

УПЛ, 14-й тур

СК Дніпро-1 – Шахтар Донецьк  2 : 1.

0 – 1. Мудрик – 17.

1 – 1. Піхальонок – 21.

2 – 1. Довбик – 53.

Хто б не був на вершині турнірної таблиці УПЛ, матчі між “Шахтарем” та “Динамо” завжди будуть особливими. В плані принциповості, історії, символізму. А ось з точки зору спортивної складової розклади можуть бути різними. І сьогодні був прояв саме такої різноманітності: головний матч півріччя в українському футболі, але не за участю “Шахтаря” і “Динамо”. Киян замінив “Дніпро-1”, який заслужено опинився на своєму місці. Це показав й особистий матч проти команди Мірчі Луческу, й результати на довгій дистанції.

“Дніпру-1” сьогодні головне було не програти. Власне, поведінка номінальних господарів, які за нічийного рахунку діяли без поспіху, це підтверджує. Перемогти хотілося, але нічия – це прийнятний мінімум. Тим паче в умовах кадрового дефіциту. Вже навіть не говоримо про Бланко, Лучкевича, Громова, які травмувалися ще раніше. Проблема з’явилася несподівано на передігровому тренуванні, де пошкодився Амаш.

Так чи інакше, матч розпочався в помірному, неквапливому темпі. Суперники не бажали ризикувати й деякий час просто боролися за територію. Але вічно так бути не могло. Це затишшя похитнув удар Довбика, після якого Трубін “витягнув” м’яча з ближнього кута. Трохи згодом “Дніпро-1” дуже добре розіграв кутовий, але знову господарем ситуації виявився Трубін. Цього разу він відбив удар Адам’юка.

У “Шахтаря” не було нічого, але з цього “нічого” “гірники” забили гол. Не дивно, коли у твоєму складі є такий гравець як Мудрик. Він протягнув снаряд майже від центру поля, змістився ближче до центральної зони й пробив максимально неприємно для Валефа. Бразилець засмутився, пропустивши за спину “метелика”.

Майже ідеальний початок у виконанні “Шахтаря” вимагав далі спокою й рівноваги в захисті. Однак суперник був налаштований влаштувати бурю. І сил для цього у нього вистачило. Закидання Адам’юка правим флангом знайшло Довбика, той просунувся вперед і п’ятою від лінії воріт відпасував на Гуцуляка. Олексій прострілив, а Піхальонок після оброблення м’яча пробивав уже по незахищених воротах. Якщо “Шахтар” забив індивідуальний гол, то “Дніпро-1” – супер-комбінаційний.

Все повернулося туди, звідки починалося. Не дивно, що характер гри не змінювався. “Дніпро-1” був трішечки активнішим, за особистою традицією змарнувавши ще два моменти (Довбик не забив зі зручної позиції після подачі Танчика, а потім – після розіграшу кутового), тоді як атака “Шахтаря” трималася на плечах (чи ногах) Мудрика. Але Михайло волів би мати більше підтримки, хоча б в таких моментах, як в районі 35-ої хвилини, коли був зручний, але безадресний простріл.

Другий тайм розпочався з активності “Шахтаря”, але голу “Дніпра-1”. Пам’ятаєте, як було у першому таймі? То тепер точно навпаки. І Довбик тепер, як і Мудрик на 17-ій хвилині, забив гарний індивідуальний м’яч дальнім ударом після розвертання. Що є, то є. “Дніпро-1” отримав серйозний гандикап як для такої гри.

Але допоки у “Шахтаря” був Мудрик, до тих пір були шанси. Його удар з труднощами парирував Валеф. А ось спробу Криськіва ліквідувати було неважко – занадто слабко Дмитро ткнув м’яча. Треба сказати, що “Дніпро-1” зовсім не панікував: не сідав глибоко в захист, а намагався відсувати гру ближче до воріт суперника. А “Шахтар”, схоже, так і не призвичаївся до ролі того, хто наздоганяє.

Кілька падінь у штрафному майданчику суперника з вимогами призначити пенальті – це ні про що. Моментів не було – і це вирок для “Шахтаря”. “Дніпро-1” дуже впевнено провів увесь матч, висунувши не просто аргумент, а аргументище.