Новачок львівського клубу Бруно Іглесіас, якого в Іспанії вважали одним із найталановитіших вихованців «Ла Фабріки», дав перше велике інтерв’ю Sport Arena після трансферу з мадридського Реала

Український футбольний ринок цього літа отримав справжню трансферну сенсацію: напрямок з мадридського Реала до УПЛ змінив гравець атакувальної ланки. І ні, мова зараз не про Андрія Луніна чи Іллю Волошина. До львівських Карпат приєднався 23-річний іспанський плеймейкер Бруно Іглесіас.

Свого часу в юнацьких командах «Королівського клубу» його називали головним діамантом академії, капітаном у Юнацькій лізі УЄФА та безперечним лідером свого покоління, порівнюючи за стилем гри з Кака та Зінедіном Зіданом. Пройшовши школу «бланкос», роботу під керівництвом Альваро Арбелоа, Рауля та Клаудіо Хіральдеса, а також оренду в Сельті Б, Бруно зважився на радикальний і сміливий крок у кар’єрі.

Настійливе особисте прохання головного тренера львів’ян Франа Фернандеса зробило свій внесок – і вихованець Реала підписав повноцінний контракт з «зелено-білими», де вже формується потужна іспанська діаспора на чолі з Іваном Калеро.

З нагоди свого дебюту в українській Прем’єр-лізі Бруно Іглесіас поспілкувався зі Sport Arena – про дитячий приклад батька, впевненість у тріумфі збірної Іспанії, захоплення Неймаром та перші враження від Львова і Карпат.

– Бруно, чому саме Карпати? Коли вперше з’явився варіант із Львовом і що стало для вас вирішальним аргументом на користь цього переходу?

– Коли з’явилася така можливість, я не вагався і вирішив приїхати. Для мене це був дуже хороший виклик, який особливо надихав: історичний клуб в Україні з великими футбольними традиціями та неймовірними вболівальниками. Хотілося стати частиною цієї історії й допомогти команді досягати хороших результатів.

– Карпати – клуб із дуже великою історією та специфічними вболівальниками. Чи встигли вже зрозуміти, що означає ця емблема для Львова?

– Так, уже з першого дня я це зрозумів. У нас чудові вболівальники, які дуже люблять команду і завжди її підтримують. Водночас це означає велику відповідальність, адже ми розуміємо, наскільки багато для людей означають Карпати. Нам хочеться відповідати цій підтримці своєю грою та результатами.

– Ви народилися в Саламанці, жили в Мадриді, грали у Віго. Яким для вас є Львів у перші тижні порівняно з цими містами?

– Львів одразу мені дуже сподобався. Це красиве й особливе місто з неймовірною атмосферою та великою історією. Я дуже радий, що маю можливість тут перебувати, знайомитися з містом і поступово відчувати себе його частиною.

– Саламанка дала іспанському футболу Вісенте дель Боске та Альваро Арбелоа. Чи є серед відомих земляків люди, на яких ви рівнялися в дитинстві?

– З дитинства в мене не було якогось конкретного футбольного кумира. Я завжди казав, що прикладом для наслідування для мене є мій батько. Саме від нього я багато чого навчився, зокрема ставлення до роботи, дисципліни та відповідальності. Тому для мене він завжди був і залишається головним прикладом у житті.

– Іспанія стала чемпіоном світу. Ви чекали від своєї збірної саме такого результату ще до турніру?

– Так, я був упевнений, що Іспанія виграє чемпіонат світу. У нас була чудова команда, багато сильних футболістів і дуже хороша атмосфера всередині колективу. Ми вірили у свої сили й розуміли, що маємо всі можливості для перемоги.

– Наскільки емоційним для вас був фінал Іспанія – Аргентина? Чи дивилися його разом із партнерами по Карпатах?

– Це був дуже особливий матч, сповнений емоцій. Я дивився його в Мадриді разом із друзями. Атмосфера була неймовірною, адже всі дуже переживали за команду. Такі матчі запам’ятовуються надовго, особливо коли твоя збірна перемагає.

– Чи могли ви уявити перед фіналом, що саме Ферран Торрес заб’є єдиний гол – та ще й на 106-й хвилині?

– Головне не це. Думаю, ми заслуговували на перемогу із самого початку матчу. Команда добре діяла, створювала моменти й до останніх хвилин вірила у позитивний результат. У підсумку ми здобули перемогу, і це були дуже приємні емоції.

– Що ви подумали в момент голу Феррана? Чи знаєте ви його особисто або перетиналися з ним у системі збірних?

– Ні, я його не знаю особисто. Звичайно, я знаю про нього як про футболіста, але близько ми ніколи не спілкувалися.

– Після перемоги Іспанії у вас тепер є знайомі та друзі – можливо, чемпіони світу. Хто з них вам найближчий?

– Ні з ким із них я не маю близьких стосунків. Звичайно, я знаю цих людей і стежив за їхньою кар’єрою, але особистого спілкування між нами не було.

– Ви маєте матчі за U-19, а раніше викликалися і до молодших збірних. Який виклик до збірної був для вас найважливішим?

– Усі загалом. Якщо згадувати той період, то я роблю це з великою теплотою. Це були дуже класні моменти, важливий етап мого життя та кар’єри. Там було багато хороших людей, матчів і емоцій, тому мені приємно повертатися до цих спогадів.

– Яку свою якість ви вважаєте головною зброєю: бачення поля, пас, дриблінг, удар, стандарти чи здатність знаходити вільний простір?

– Потроху всього. Думаю, в останній третині поля я можу бути корисним у всіх цих компонентах. Можу допомагати команді створювати моменти, віддавати передачі, бити по воротах і, звичайно, забивати. Для мене головне – бути корисним команді та робити те, що допомагає нам перемагати.

– А який ваш класичний гол? Як він зазвичай виглядає – удар із-за меж штрафного, вихід один на один, штрафний, підключення другим темпом?

– Напевно, удар здалеку або гол після хорошої взаємодії з партнерами. Мені подобається, коли атака розвивається швидко, а в завершальній стадії вдається знайти правильне рішення. Але найбільше задоволення приносить саме гол, який допомагає команді здобути перемогу.

– Який футболіст був вашим дитячим кумиром? І чи змінився цей вибір після того, як ви самі потрапили в професійний футбол?

– У дитинстві я дуже уважно стежив за тим, як грав Неймар. Мені подобалося спостерігати за його технікою, індивідуальними діями та тим, як він створював моменти для себе й партнерів. Це був футболіст, за грою якого завжди було цікаво стежити.

– Чи хтось із колишніх іспанців Карпат уже написав вам після переходу? Що вони сказали про Львів і клуб?

– Ні, я близько не знайомий ні з ким із тих, хто раніше тут грав. Звичайно, я знаю деяких футболістів заочно та чув про їхню кар’єру в Карпатах, але особисто ми не спілкувалися.

– І наостанок: що Бруно Іглесіас хоче, щоб уболівальники Карпат знали про нього ще до того, як вони побачать його найкращу гру?

– Я хочу сказати вболівальникам, що завжди віддаватиму все заради команди. Ми будемо працювати, боротися в кожному матчі й робити все можливе, щоб досягати хороших результатів. Сподіваюся, разом із нашими вболівальниками ми зможемо пройти цей шлях і подарувати їм багато позитивних емоцій.

Від Максимович Назар, заст. гол. редактора

Заступник головного редактора