Фланговий хавбек «Динамо» Владислав Кабаєв в ефірі Football Hub поділився емоціями після непростої виїзної перемоги над «Вересом» (2:1).

– Важка перемога, «Верес» тиснув дуже серйозно. Такі матчі виграються на характері?

– Це наша перша гра в нинішньому чемпіонаті України. Чесно кажучи, обговорювали з хлопцями, і дійшли до думки, що завжди, коли приїжджаєш сюди, завжди класна атмосфера, багато людей приходить, свято міста, можна сказати, і дуже хороша підтримка «Вересу». Тут завжди дуже тяжко з ними грати. Ця команда грає у футбол, не боїться. Бачимо руку тренера, у них є своя філософія. Хороші гравці, які в тому числі пройшли школу «Динамо», також багато іноземців приїхало. Хороша збита команда, і все видно на футбольному полі, як нам було важко сьогодні.

– Сьогодні було вісім змін у складі порівняно з матчем проти «Карабаху». Наскільки це впливало на певну зіграність, можливо якісь ігрові зв’язки? Чи не були вони порушені через ось таку велику кількість змін?

– Зараз можна багато чого казати. Все показує гра. Щось виходило, щось не виходило. Сподіваюся, що наші найкращі ігри за якістю та результатом будуть чекати і нас, і вболівальників у подальшому. А ми все для цього будемо робити, причому неважливо, хто буде виходити на поле. Ми все-таки граємо на два турніри, і дуже хочемо стати чемпіонами та пройти якомога далі в Європі.

– Після ПАОКу команда реально була на «Карабах» дуже зла. Це видно було, що футболісти були налаштовані позамежно. Чи була якась розмова?

– Дивіться, багато вболівальників критикують, але я вже це писав у себе в соцмережах, і можу ще раз сказати. Ми не глупі люди, ми знаємо, що навіть коли є результат, якість гри треба покращувати. А коли немає результату, знаємо, що вболівальники від нас чекають набагато більшого. І ми навіть від себе, чесно кажучи, очікуємо набагато більшого, і дуже багато працюємо. Цієї праці не видно, але коли є якість гри та характер, то вболівальники можуть багато чого пробачити, а коли немає характеру чи якісь там єдиноборства програються, то це дуже кидається в очі. Ми, звісно, з тренером та хлопцями все обговорили, і сьогодні якщо якість гри була не найкраща, то сама налаштованість була на рівні.

– Як можете оцінити власні кондиції, адже чимало часу пропустили?

– Я зараз як маленька дитина, яку пустили пограти у дворі. Я хотів би грати у складі, але я не знаю, наскільки я зараз готовий. Мені тяжко сказати, адже після паузи у 7 місяців я третю поспіль гру виходжу на 10 хвилин. Звісно, я, як спортсмен, хочу допомагати команді не протягом 10 хвилин, а набагато більше. Це тренер буде вирішувати, а я готовий грати з перших хвилин. Звісно, для мене сьогодні 10 хвилин – це замало, і я про це сказав тренерському штабу.