Український тренер Владислав Лупашко прокоментував рішення очолити гданську “Лехію”.

“Перші враження від роботи в “Лехії” були різними. Так, є певні складнощі, але клуб працює, щоб вийти з труднощів і стабілізувати ситуацію. Думаю, це стандартна історія, коли команда понижується в класі. Гравці, які були лідерами, хочуть піти, адже вважають себе футболістами вищих дивізіонів. Найперше потрібно стабілізувати психологічний стан команди, а потім вже фізичний.

Прихід в “Лехію” – сміливий крок, бо для мене це був тотальний вихід із зони комфорту у перші дні. Просто тотальний. Ти розумієш, що такого середовища я в Україні не зміг би отримати і відчути. Зовсім інший виклик.

Коли працюєш в Україні, все дуже зрозуміло. А тут все по-іншому – як працювати з гравцями, як з ними розмовляти, як комунікувати з керівництвом, як організувати тренувальний процес, як клуб кожен день звітує по травмованих. Розумію, що це досвід, завдяки якому ти можеш зростати.

Зараз я вже дуже щасливий, що так сталося. В найскладніших ситуаціях ти маєш не здаватися, бо саме в цей момент найбільше зростаєш.

Дуже багато людей казали мені, що потрібно приймати будь-яку команду. Мовляв, ти молодий тренер і не маєш сидіти вдома. Я всім відповідав, що не хочу працювати просто заради того, щоб працювати. Хочу щось дати клубу і щоб ми разом розвивалися.

Ти маєш працювати там, де будуть цінувати тебе і твої ідеї. Хотілося потрапити туди, де будуть знати, що ти можеш, що і як ти будеш будувати.

У мене були певні перемовини, але в більшості з них виходив дуже розчарованим, бо люди не розуміли для чого їм я. Певні перемовини були дуже некомпетентними. Були варіанти дуже вигідні фінансово. Але ми ризикували і чекали чогось іншого. На даному етапі я щасливий, що зробив вибір не в бік великих грошей, а в бік особистого розвитку”.

Від Максимович Назар, заст. гол. редактора

Заступник головного редактора