Колишній тренер “Динамо” Йожеф Сабо оцінив гру киян у матчі-відповіді першого кваліфікаційного раунду Ліги Європи проти “Університаті”.
Гра завершилася перемогою “біло-синіх” у серії пенальті – 4:2.
– Йожефе Йожефовичу, “Динамо” провело два матчі з “Університатею”. Ці ігри, які завершилися нульовими нічиїми, якось одна від одної відрізняються?
– Особливої різниці я не побачив. Про це свідчить і рахунок. “Університатя” – далеко не той суперник, який має створювати “Динамо” перепони в кваліфікаціїї. Але ж їм це вдалося. І не завдяки якимось своїм якостям, а через слабку гру киян. Чесно, не хочеться нікого критикувати. Ми вболіваємо за команду і бажаємо їй усього найкращого. А в нас дежавю. Щоразу доводиться нервувати, вимикати телевізор, заспокоюватися й повертатися до трансляції.
– Що вас так збентежило?
– Прості речі, про які навіть говорити не прийнято. Неймовірна кількість браку при передачах, прийомі м’яча, неквапливе ухвалення рішень. У футболістів “Динамо” з цим узагалі проблем не має бути. Довели до післяматчевих пенальті, хоча мали робити різницю в основний час. Одинадцятиметрові – це лотерея. Добре, що цього разу пощастило. Але Фортуна – дама примхлива, не завжди посміхається.
– Чого не вистачає в грі “Динамо”?
– Багато чого. Достатньо сказати, що “Університатя” – команда середнього рівня. “Динамо” на фоні неї не краще. Тож очевидно, що не вистачає хороших футболістів.
– Очевидно, що “Динамо” не вистачає нестандартних дій, через що гра виглядає прямолінійною й бідною на гольові моменти. Хоча знаємо про можливості того ж Волошина, Шапаренка, Михавка, інших. Може, тренерські вимоги такі, про які ми не знаємо?
– Звичайно, щоб мати більш ясну картину, треба бачити команду на тренуваннях, дивитися, як готують футболістів, що від них вимагають. Проте все, чим зайняті трудові будні, потім реалізовується в офіційних матчах. У зустрічах з “Університатею” ми, на жаль, нічого солідного не побачили. Абсолютно. Грають, умовно кажучи, стоячи. А треба швидкість. Без неї в сучасному футболі нікуди.
Чи візьміть флангових футболістів. Чому вони бояться обводити суперників? Бояться, а чому, якщо ти тренуєшся, володієш обманними рухами, вмієш це робити, а в грі обмежуєшся простим прокиданням м’яча? У гравців дуже небагатий актив. Не хочеться дивитися такий футбол, – сказав Сабо.