Головний тренер “Шахтаря” U-19 Олексій Бєлік підбив підсумки першої половини сезону, а також розповів про прогрес молодих гравців.
– Як оцінюєте результати в першій половині сезону?
– Результат оцінюю загалом позитивно, адже ми – команда, що посідає першу сходинку та має невеликий гандикап над переслідувачами, і цей факт не може не тішити. Також варто зазначити, що, порівняно з попередніми сезонами, ми менше використовуємо футболістів випускного року, тобто 2006 року народження. Наразі троє з них регулярно отримують ігрову практику: це Цуканов, Сметана та Бундаш. До складу також входять Ломага й Трифаненко, утім вони мають менше ігрових хвилин. Зараз баланс складу зміщений у бік молоді, зокрема на футболістів 2007–2008 років народження. Інколи граємо проти опонентів, які залучають виконавців випускного року, інтегрованих у тренувальний процес першої команди та дорослого професійного футболу, що, безумовно, прискорює їхній прогрес. Це тішить мене як наставника, тому що маємо змогу змагатися із суперниками, які подекуди переважають нас фізично. У таких матчах покладаємося на власні сильні сторони, а саме техніку та мислення, і в більшості випадків перемагаємо, що й відображає наше турнірне становище.
– Традиційно в літнє міжсезоння склад юнацької команди зазнає змін: на місце більш досвідчених гравців приходять молодші. Хто продемонстрував найбільший прогрес у першому колі?
– У принципі, впевнений, усі прогресували – як командно, так і індивідуально. Не хочу когось виокремлювати, тому що юнацький футбол дуже динамічний та нестабільний. Хлопці, які прийшли до нас із “Шахтаря» U17, перебувають у процесі формування професійної особистості, і в цей період багато факторів впливає на розвиток молоді. Йдеться про батьків, дівчат, агентів та найближче оточення, тому юнацький футбол є дуже нестабільним. Не виокремлюватиму нікого, адже буває, що футболіст два-три матчі грає на високому рівні, а згодом йому заважає щось із переліченого, і естафету перехоплює інший виконавець. Найкраще про прогрес свідчить виклик до розташування збірних України різних вікових категорій. У нас багато футболістів, які отримують запрошення до таборів юнацької та молодіжної збірних України, хоча раніше таких викликів було менше, і саме цей факт найкраще підтверджує прогрес.
– “Шахтар» U-19 є найрезультативнішим у першій частині змагань, і відомо, що ви приділяєте значну увагу атаці. Як оціните роботу в нападі та обороні?
– Ми дійсно команда, яка забила найбільше голів, хоча й пропускаємо через помилки, утім це радше побічний ефект нашого атакувального стилю. У кожному поєдинку намагаємося знайти баланс, однак, виходячи на поле, завжди прагнемо забивати й ніколи не діємо з думкою в окремому матчі зіграти на нуль. Маємо бути тією командою, яка атакувальними діями перекриватиме помилки в обороні, та це не означає, що ми не приділяємо уваги захисту. Насправді багато працюємо над цим компонентом, водночас хочемо приваблювати вболівальників завдяки атакувальному футболу. Як тренер, спілкуючись із багатьма фахівцями, розумію, що чимало з них слушно зауважують: дуже важко виховати гравців для першої команди, коли ти пропагуєш атакувальний футбол, адже в основі українським футболістам непросто конкурувати з бразильцями. Проте ми не відступимо від цього шляху, тому що, переконаний, маємо атакувальних виконавців, які вже найближчим часом зможуть гідно конкурувати з бразильськими гравцями в лінії нападу. Як тренер, разом зі штабом робитиму все можливе, щоб ця конкуренція була якісною та результативною для всього українського футболу.
– Які головні виклики постали перед “гірниками» протягом першої половини сезону?
– Коли футболісти поповнюють склад, за винятком, умовно кажучи, Канте, то це виконавці молодших академічних груп. Виклик полягає в тому, що завжди є спокуса більше працювати з м’ячем у технічному або тактичному аспекті, адже всі люблять красиві атаки, передачі й голи, та настає момент, коли гравець має бути фізично розвиненим, оскільки саме в цьому віці формується фізична готовність. Розуміємо, що всі різні: хтось раніше дорослішає, хтось вищий, хтось має більш розвинені м’язи, тому постає завдання віднайти індивідуальний підхід до кожного. З цієї причини тренувальний процес будується так, щоб поєднувати технічну й тактичну роботу з фізичними навантаженнями та розвитком м’язової маси. Це дуже специфічна, але надзвичайно важлива робота в молодому віці. Пам’ятаю випадки, коли молодші футболісти, які приєднувалися до нас, спочатку не могли впоратися з певними навантаженнями, а зараз демонструють значний прогрес, що помітно впливає на їхні дії під час гри, – сказав Бєлік.