Олексій Паламарчук розповів про свій досвід на попередніх етапах кар’єри.

“В “Одесі” та “Балканах” моїми тренерами протягом 8 років були брати Андрій та Дмитро Пархоменко. Саме вони дали мені дорогу у великий футбол. Завдяки їм я потрапив у дорослий професійний футбол. У “Балканах” була сімейна атмосфера і це допомагало. Я працював з ними навіть тоді, коли ми грали серед аматорів.

Щодо мого переходу в “Шериф”, такої розмови між нами не було. Але попрацювати із тренером воротарів цього клубу мені вдалося. Анатолій Мігуль після 10 років у “Шеріфі” повернувся до України та був моїм тренером в овідіопольському “Дністрі”. Він теж дуже багато дав мені в плані професійних навичок, розповідав, які вимоги висуваються до воротарів у “Шерифі”, і я багато чого в нього навчився”.

[Про шість відбитих пенальті минулого сезону] Конкретної відповіді, як і якогось секрету, немає. Десь знав, куди битиме гравець, десь вгадав, десь спрацювала інтуїція, десь виручив, а десь просто пощастило”.

[Про гольовий та передгольовий пас у поточній першості] “Гольова передача у мене вийшла в матчі з “Металістом”. Я вибив м’яча з рук далеко вперед на нашого нападаючого Проспера, він грамотно поставив корпус, потім прокинув м’яч і забив. Передгольова вийшла в грі з “Шахтарем”, яку виграли 4:1. Теж після далекого виносу, вже з вільного, а наші хлопці попереду чудово зіграли.

Чому українські воротарі такі сильні? Хороша школа у всіх була, плюс воротарські традиції”, – вважає голкіпер.

34-річний футболіст перейшов до черкаського клубу у статусі вільного агента.