Колишній український воротар Денис Бойко в рамках подкасту Dream Bigger поділився думками про роботу футбольних агентів.

– З ким з агентів ти працював протягом кар’єри? Чи міняв ти агентів? Наскільки це для тебе взагалі було важливим? Тому що я чув мільйон думок, типу: в цього вдалося, він грав у «Челсі», бо в нього класний агент, а цей просидів усе життя в умовній «Боруссії», яка теж класний варіант, але не супертоп, бо його правильно не продали.

– По-перше, я чітко розумію, що, як ти правильно сказав, агентська діяльність на сьогоднішній день – це максимально важливо для футболіста. Футболіст може бути середненький, прям дуже, але якщо в нього топовий агент – він його прилаштує і зробить йому хорошу зарплату.

– Ти як футболіст підтверджуєш, що це не стереотип?

– Ні, це абсолютно не стереотип. Футболіст може бути прям не дуже топовим, взагалі звичайним, нічого яскравого, але його агент зробить з нього цукерочку. І це правда, тому що дуже багато людей недооцінюють роботу агентів на сьогоднішній день.

Дуже багато керівників не люблять агентів, тому що вони влазять у всі ці процеси, крутять-вертять, але агенти – це дуже важливо. Чим кращий агент, тим краща кар’єра у футболіста.

– З ким ти працював?

– До «Дніпра» в мене було 1 чи 2 агенти навіть не хочу згадувати про них, а після 2013-го, коли в «Дніпро» перейшов, – Вадим Шаблій, я з ним співпрацюю по сьогоднішній день. В принципі, ми товаришуємо, спілкуємося постійно. Навіть можливо, що я буду співпрацювати з ним в якості агентській.

Мені це також дуже цікаво, тому що зараз для нас спілкування з футболістами виходить трошки на інший рівень, і футболістам потрібна підтримка. Агент для футболіста, за великим рахунком – це як другий батько.

Не можна сказати, що прям батько, але для мене це дуже важливо, тому що в твоїй кар’єрі повинні бути люди, окрім твоєї сім’ї, родичів, які тебе підтримають. І це та підтримка, яка повинна відходити від твого агента – людини, яка займається повністю твоїми справами, яка не дає тобі часу думати про якісь проблеми, а повністю їх закриває, робить для тебе хороші контракти.

Знову ж таки, ти можеш бути топовим гравцем – тоді тобі набагато легше перейти в якийсь інший клуб і заробляти хороші гроші. А якщо в тебе на сьогоднішній день ще немає якогось розвитку або… Давай казати відверто: не всі ж топи в нас, не всі Ярмоленки, Шевченки.

Є футболісти середнього рівня, але якщо в них є хороший топовий агент, вони їдуть за кордон, тому що не так просто не тільки зараз, під час повномасштабної війни, а й до цього навіть поїхати за кордон.

Наша проблема – це наш паспорт, у тому сенсі, що ми не є резидентами Євросоюзу. Там ліміти, у деяких країнах можуть бути 3 гравці з нашим паспортом, у деяких країнах – 4.

– Був би ти португальцем чи іспанцем – набагато легше було б.

– Звичайно. Я знаю дуже багато випадків, коли наші футболісти брали собі подвійне громадянство, брали, наприклад, паспорт Угорщини, Словаччини, Словенії – і тоді вже було набагато простіше зареєструвати футболіста, як європейця. Це все роблять агенти, – сказав Бойко.