Ексфорвард Шахтаря та збірної України Андрій Воробей прокоментував нічию донеччан у матчі Ліги чемпіонів із Болоньєю, а також відповів на інші питання.

– Андрію, які в вас залишилися враження від матчу Болонья – Шахтар (0:0)?

– Загалом, це був поєдинок двох команд, які зараз переживають не найкращі часи. Болонья стартувала дуже слабко у своєму чемпіонаті. За умовно легкого календаря на старті вони слабко стартували. Шахтар теж невдало стартував – дві поразки на старті УПЛ. За таких слабких стартів така гра і вийшла з рахунком 0:0. Я десь підозрював, що буде мінімально голів у матчі. Звісно, ​​переживав на другій хвилині, щоб Судаков реалізував пенальті. Але вийшло, що не забив. У принципі, у цьому матчі Шахтар нічого більшого, ніж цей пенальті, не створив.

– Як тепер Судакову впоратися із цим психологічно? Чи забуде він цей епізод?

– Я стану на захист Судакова. По-перше, пенальті – це лотерея і він молодець, що знайшов у собі мужність піти його виконати. Так, не забив. Це йому мінус, величезний мінус. Але після цього моменту, в першому таймі так точно, він був провідним гравцем Шахтаря на полі. І, щиро кажучи, вся гра була через нього. Він у принципі добре зіграв перший тайм. Він дуже добре зіграв! Георгій виконав багато чорнової роботи. Я спеціально за ним стежив. Я розумію, що це таке, коли не забиваєш пенальті. Я дивлюся на людину, яка не забила пенальті і розумію, що в неї на душі. Судаков у матчі з Болоньєю не загубився, він грав та створював. Він молодець! Він був у грі!

– Щодо інших футболістів Шахтаря є питання?

– Питання в тому, де були Бондаренко та Криськів у першому таймі. Це велике питання! Де був Зубков, це теж велике питання! Я бачив на полі лише Судакова за першим таймом. Я занесу йому в актив те, що він молодець і не впав духом після нереалізованого пенальті. Він був провідним гравцем першого тайму та середини другої половини зустрічі. Те, що не забив пенальті, це дуже великий мінус. Але, повторюся, молодець, що психологічно вистояв після нереалізованого одинадцятиметрового.

– Чого ви чекали від Шахтаря у матчі з Болоньєю?

– Я ще перед матчем на одному телеканалі казав, що чекаю від Шахтаря агресивної гри в атаці. Навіщо грають у футбол? Для того, щоб забити м’яч у чужі ворота! Але якщо команда виходить на поле просто постояти і потримати м’яч, це зовсім інший футбол. Я не розумію тримання м’яча заради тримання. Після першого тайму Шахтар мав перевагу у володінні м’ячем. Але де здебільшого це володіння було? Біля своїх воріт. На чужій половині поля Шахтар нічого не зробив. Нічого, окрім заробленого пенальті!

– І Зубков у другому таймі мав напівмомент…

– Питання залишаються до нападника, до того ж Сікана. Питання залишаються до півзахисників – Судакова, Криськіва та Бондаренка. Є питання до крайніх півзахисників – Егіналду та Зубкова. Є дуже великі запитання. Я не розумію такого футболу, чесно! Тим більше, за всіх проблем Болоньї, які у команди зараз є. Не найкращі часи у неї. У таких матчах потрібно брати три очки. Тим більше, у Шахтаря є досвід виступів у Лізі чемпіонів. Це заявляла і сама Болонья, яка боялася Шахтаря саме тому, що команда має величезний досвід виступів у Лізі чемпіонів. Болонья не має такого досвіду. Так, погодні умови внесли свої корективи. Так, номінально ми були першим номером, але загалом нічого не створили. В атаці ми взагалі нічого не зробили.

– Чи варто занести до активу, що хоча б не пропустили?

– Так, ми зіграли на нуль. Це великий плюс! Це так! Але в атаці нічого не створили. А я хочу, щоб Шахтар грав для фанатів, для результату та грав у атакуючий, красивий, динамічний футбол. Знову ж таки, це моя думка.

– Як гадаєте, якби ще й Джошуа Зіркзе, який перейшов у МЮ, грав за Болонью, Шахтарю було б складніше?

– Важко сказати. Ми ж зараз відштовхуємось від того, що зараз є. Ось зараз є такий склад, і є конкретна гра. І ми робимо висновки щодо того матчу, який було зіграно. А за фактом, ми взяли один бал. У принципі, це непогано, враховуючи, що виїзна зустріч. Але зараз у Лізі чемпіонів такий формат, що вже не особливо важливо на виїзді чи вдома матч. Потрібно брати очки у будь-якій грі. Так, ми взяли один бал. Але чи отримали насолоду від поєдинку? Не знаю. Я, як уболівальник Шахтаря та експерт, не отримав. Можливо, гравці отримали насолоду. Так, вони виклалися на полі, можливо, по максимуму. Але є багато нюансів, які для мене є незрозумілими. А що буде в поєдинках із топовими клубами, я не знаю.

– Що думаєте буде у матчі з Баварією, яка забила дев’ять м’ячів загребському Динамо?

– Ну, що буде в поєдинку із мюнхенцями, якщо вони дев’ять м’ячів забили хорватам? Сподіваюся, що не буде дев’ять. Можливо, взагалі не буде багато. Але Шахтарю з такою грою буде складно. Непросто буде з такими топовими клубами просто сидіти в обороні.

– Що скажете з приводу Маріно Пушича та його тренерського стилю?

– Я бачу схему Пушича. Ми вишикувалися, ми переміщаємося по відношенню до м’яча, закриваємо зони. Начебто красиво все. Але в нас взагалі немає варіантів гри в атаці. Та за часів Срни навіть він підключався до атак і подавав до штрафного майданчика. Він навіть забивав м’ячі! Нині Шахтар цього взагалі не робить. Така гра в атаці насторожує. Один удар у площину воріт за 90 хвилин проти такої команди – це не рівень Шахтаря, мені здається.

– За версією WhoScored, Дмитро Різник отримав найкращу оцінку у складі Шахтаря та другу найкращу оцінку у матчі, а саме 7,8. Головний герой донеччан у поєдинку?

– Виділити в атаці нема кого. А ось Різника я б виділив. Якщо обговорювати лінію оборони, вона мала багато похибок. Але ж вони молодці! Вистояли! Загалом наші захисники молодці. Так, невеликі помилки були, які могли призвести до голу, але Різник зробив так, що забитих м’ячів у ворота Шахтаря не було. Він три чудові сейви зробив – у першому таймі один і два у другому. Завдяки йому рахунок на табло 0:0. На мою думку, Різник – це гравець матчу.

– Після Болоньї Шахтар зіграє в УПЛ із Оболонню, Вересом, а потім у Лізі чемпіонів із Аталантою. Як донеччани готуватимуться до поєдинку з Аталантою? Підходитимуть до матчу з таким самим настроєм?

– З таким самим настроєм. Я думаю, буде така сама схема, як і в поєдинку з Болоньєю. Думаю, максимум приділять увагу розстановці гравців в обороні щодо переміщення по відношенню до м’яча і так далі. Вони суворо гратимуть в обороні. З Аталантою, я думаю, буде набагато складніше. Не хочеться рубати з гарячого, але скажу, що дуже багато потрібно міняти в грі Шахтаря. Мені гра Шахтаря в атаці взагалі не подобається. Так, хтось скаже, Карпатам п’ять забили. Але не порівнюйте Карпати та єврокубки. Це абсолютно різні рівні.

– З топових суперників у Шахтаря, окрім Аталанти, ще Арсенал, Баварія та Боруссія будуть у цій Лізі чемпіонів. Але на донеччан також чекають в особі опонентів Янг Бойз, ПСВ та Брест. Ці три команди – це приблизно рівень нинішнього Шахтаря?

– У таких іграх треба брати по три очки. З Болоньєю треба було брати три очки. Тепер потрібно вигравати у Бреста та Янг Бойз. У цих поєдинках Шахтареві потрібно максимально чіплятися за перемоги. Не за очки, а за перемоги! Це складно буде зробити з Боруссією та Баварією. З такими командами це буде для нас подвиг. А, якщо вийде виграти, то це взагалі буде свято! Але перемогти такі топові команди буде дуже складно. У нинішній Лізі чемпіонів багато визначатимуть зустрічі між приблизно рівними суперниками. І у таких зустрічах треба брати свої три очки. Відразу скажу, що з Аталантою буде дуже складно. Якщо Шахтар із ними зіграє, як із Болоньєю, то буде катастрофічно складно бергамаскам протистояти.

– І все-таки після «холодного душу» від Олександрії, коли Шахтар програв 3:4, донеччани перемогли Карпати 5:2 і не програли Болоньї (0:0). Які висновки були зроблені після поєдинку з Олександрією?

– Не те, щоб висновки. Завжди на чемпіонат України важче налаштуватися. Тому що футболісти Шахтаря виходять на гру, свідомо розуміючи, що вони найкращі. І вони думають, що перемогу здобудуть на класі. Іноді гадають, що пішки виграють матч. І це хибний варіант. В Україні команди вже навчилися грати проти донеччан. І ось у матчі з Олександрією вони попалися. Перед цим Шахтар ще Поліссю програв. На чемпіонат налаштуватися складно. А от у єврокубках є настрій. Вони виходять на поле і усвідомлюють, що є хлопці більш серйозні, які на іншому рівні грають. І треба віддати належне, у єврокубках гравці Шахтаря викладаються. Питання лише як? Що від них вимагає тренер і таке інше. Це вже інше питання. Тому що не все так гладко. У грі в атаці не все вдається. Так, з Болоньєю завдання мінімум вони виконали. Не пропустили у поєдинку проти непоганої команди. А ось в УПЛ настроїтись на Оболонь Шахтарю буде дуже складно.

– На Оболонь після Болоньї!

– Так! Після єврокубків завжди складні матчі в чемпіонаті, а тим більше з аутсайдером, який зі шкіри пнеться, щоб виграти і зіпсувати нерви іменитому клубу. З Оболонню буде дуже складно грати Шахтарю.

– Болонья нічого не забила Різнику, а Філіппов за Олександрію три забив. Ви, як колишній форвард, що думаєте з приводу того, чи варто дати шанс Філіппову у збірній України?

– Порівняння не дуже коректне. Я теж забивав одному воротареві по три-чотири м’ячі, а іншому не міг взагалі забити. Це не є показником. Але ці три голи мають дати їжу для роздумів головному тренеру збірної України Сергію Реброву. Звичайно, він має розуміти та дивитися, як грають нападники, а також футболісти інших амплуа, які можуть допомогти збірній України. Філіппов справді зараз голеадор. Але я б не лише його виділив. Я назвав би ще чоловік п’ять із УПЛ, яких уже потрібно залучати до збірної. А зі збірної зворотним рейсом треба прибрати деяких футболістів. Я так зробив би. Я б уже підтягував молодь, перспективних гравців, які зараз перебувають у кращій формі, ніж наші старі, які тільки стоять на полі і нічого не роблять. Команді від цього лише гірше.

– А Динамо теж буде складно у Лізі Європи? На них чекають протистояння з Лаціо та Ромою.

– Мені важко говорити за Динамо, бо це не моя рідна команда. Але як експерт скажу, що Динамо теж буде складно. Напевно, Динамо гратиме другим номером. Але у киян стиль трохи інший, від Шахтаря він відрізняється. Динамо добре тікає у контратаки. Вони мають швидких футболістів, які їх проводять. У киян реально є шанс упіймати захист італійців на контратаці. Але Динамо теж має проблеми у грі в обороні і так далі. Рівень українського футболу нині трохи впав. Так, зараз приблизно плюс-мінус команди стали рівними. Чемпіонат став більш непередбачуваним. Але видно неозброєним оком, що рівень топ-команд у єврокубках відстає від того, що був у колишні роки.

– Перед єврокубковим протистоянням Болонья – Шахтар ваш син Максим Воробей у інтерв’ю прес-службі «росо-блу» сказав, що підтримуватиме італійський клуб, у структурі якого він зараз тренується та грає. Розкажіть докладніше про свого сина!

– Так, він зараз тренується та грає у структурі Болоньї. Звичайно, він вболіватиме за Болонью! А я як колишній гравець Шахтаря і як людина, яка все життя присвятила цьому клубу, звичайно, вболіваю за донеччан. Але, якби син грав на полі за Болонью, то це була б інша історія. А так у принципі я, звісно, ​​у будь-якому разі за Шахтар.

– На якій позиції ваш син грає? Він також нападник?

– Він не нападник. Він більше така собі «дев’ятка», яка грає під нападниками. Йому більше підходить грати під форвардами. Його ставлять і опорним півзахисником, і крайнім півзахисником. Але йому більше подобається грати у середині. Він поле добре бачить. Швидкість має. І зріст 190 сантиметрів!

– Дай Боже, щоб вийшло, як футболісту покращувати свою гру і досягати успіхів!

– Так! Там є тренери в академії, які вирішують, на якій позиції його краще задіяти. Вони все бачать та ставлять його туди, куди їм потрібно.

– У Ромі відбулася зміна головного тренера. Замість Даніеле Де Россі призначили хорвата Івана Юрича. На Артема Довбика це якось вплине? Все-таки Де Россі його запрошував до команди?

– Згодний, це важливий момент. Будь-якому гравцю завжди приємно, коли його запрошує до команди головний тренер, який бачить його у структурі своєї команди. Це окрилює та дає додаткові сили. Але відбулася зміна тренера. У будь-якому випадку Рома – це топовий клуб. Артему потрібно перебудовуватися та працювати. Не скажу, що сталося щось таке катастрофічне. Ні! Все у його руках! Тим більше, Довбик зараз у римській команді нападник номер один. Дай Боже, у нього все буде нормально. Йому треба ще трохи часу на адаптацію, і він забиватиме!

– Також пишуть, що Мудрик може перейти до Інтера. Як вважаєте, для Михайла це нормальний варіант?

– Я гадаю, що нормальний варіант. Йому зараз треба піти з Челсі. У нього не клеїться гра у лондонській команді. Можливо, це його команда, але він поки що не готовий у ній грати. Напевно, рано було намагатися себе реалізувати у найкращій лізі світу. Може, треба було розпочати з іншого чемпіонату, як це зробили ті ж самі Довбик, Циганков та інші хлопці. Я думаю йому піде на користь зміна чемпіонату, зміна клімату тощо. Можливо, у нього відбудеться якесь перезавантаження в організмі і він гратиме впевненіше. А, якщо Мудрик ще знайде свого тренера, який буде для нього як Йовічевич, другим татом, тоді він заграє. Зараз я поки що найближчим часом не бачу для нього перспектив у Челсі. Я думаю, що Мудрику треба міняти клубну прописку.