Болонья та Шахтар зіграли внічию (0:0) в рамках першого туру Ліги чемпіонів 2024/25.
Зі старту матчу Шахтар зробив те, чого Болонья не любить, – забрав м’яч. Не минуло й хвилини, як перспективно подавав Судаков, але ніхто не був готовий замкнути. Завершилося все тим, що на підбиранні зіграв Конопля й повернув на своїх оборонців.
Могло здатися, що атака завершилася, а все вийшло навпаки. М’яч дістався Матвієнку. Микола, не довго думаючи, вирізав класну вертикальну передачу верхом на хід Егіналдо. Бразилець легко втік від опікунів. Пош лише фолом зумів зупинити цей ривок. Зупинив у своєму штрафному. Пенальті вже на третій хвилині. Бити пішов Судаков і провалив дуель Скорупскі. Голкіпер намертво забрав м’яч до рук.
Втративши такий розкішний шанс, Шахтар якийсь час ще продовжував контролювати гру. Схоже, схоже пас, який віддавав Матвієнко, це награна річ під суперника. Болонья активно й високо пресингує, тож простір є. Буквально через кілька хвилин вже Бондар намагався так загострювати. Втім, м’яч полетів туди, де Сікана не було.
Грати першим номером донеччани змогли хвилин 10-15. У цей період перевага у володінні м’ячем була більш ніж відчутною – 34% на 66%. Гравці Шахтаря не боялися розігрувати під тиском в оточенні великої кількості суперників. Шкода, що робили це поруч зі своїм штрафним. Успішні спроби розігнати атаку десь взагалі зникли.
Поступово Болонья змінила ситуацію. М’яч уже більше тримався у господарів. За гостроку відповідальним призначили Орсоліні. Проти капітана грали не лише захисники, а й стадіон Ренато Далл’Ара. Сьогодні у місті весь день зливи, й газон став дуже важким. Особливо проблемна зона була саме в зоні Орсоліні, якому звідти було важко і пробивати, і подавати.
Цікаво, що на цьому фланзі проходила більшість активних дій. На одній частині поля Педро Енріке чатував на “сімку” Болоньї, а на іншій – Егіналдо докладав зусиль, щоб заробити червону картку для Поша. Штефан, вже маючи жовту, щонайменше двічі фолив на межі вилучення. Арбітр не ризикнув показувати друге попередження так рано.
Не минуло й пів години, а команди вже відмовилися високий темп, почали діяти спалахами. Небезпечними стали лише стандарти. При чому небезпечними в прямому сенсі. Це на собі відчув Сікан. Після навісу зі штрафного Скорупскі зіграв на виходу та попутно влетів ліктем в обличчя Данилу. Українець після такого нокдауну продовжити гру не зміг. Цікаво, що тренерський штаб не став випускати профільну заміну, довірившись Невертону. Вочевидь, зробивши ставку на швидкість, що за такого стилю гри суперника дуже навіть слушно.
Ще через п’ять хвилин Маріно Пушічу довелося робити другу вимушену заміну. Юхим Конопля після зіткнення з суперником сів на газон, тримаючись за бік. Спробував повернутися в гру, але все повторилося. Вийшов Тобіас. І можна сказати, що він справлявся гірше. Ндоє частенько створював проблеми. Та і з цього флангу прийшов найкращий момент Болоньї до перерви, коли Різник взяв удар Кастро з близької відстані.
Перед тим і в Шахтаря був чудовий момент після кутового. Загалом у першому таймі “гірники” були щонайменше не гіршими за господарів. Це вперше команда Вінченцо Італьяно у нинішньому сезоні програла володіння м’ячем, а вже грала з Наполі та Удінезе (до слова, поточним лідером Серії А).
Зі старту другої половини Болонья заграла сміливіше, набагато. Перша спроба була все ж у Судакова, а слідом пристрілювався Фаббіан. Донеччани дарма не звернули увагу на цього хлопця. Слідом допомогли Різнику розім’ятися Лікояніс (двічі) та Кастро. Дмитро був у тонусі, бо у насипній же атаці гостей здійснив героїчне спасіння. Фаббіан лупив буквально з кількох метрів, але голкіпер Шахтаря і зблизився, і позицію правильну зайняв, тож м’яч влучив у нього. Було боляче, зате не гол.
Продовжив помилятися Вінісіус Тобіас. Ндоє з-під нього створював момент за момент. Щастило, що швейцарець працював на Кастро, який продовжив демонструвати дива неточності. Навіть в площину не влучав із вигідних позицій, тому заміна на Даллінгу не викликала жодних питань
Шахтар пів другого тайму діяв якось налякано. Навіть здалося, що це план з команди – почати оберігати результат. Але ні, десь після 60-ї хвилини “гірники” почали бодай доходити до чужого штрафного. Саме доходити, бо більшого Болонья не дозволяла. Була лише заблокована спроба удару від Бондаренка. Це, на жаль, найкраще.
Зрештою, донеччанам вдалося заспокоїти гру. Так, Болонья більше тримала м’яч, але моменти вже не виникали з такою загрозливою частотою. Тут слід віддати належне Пушічу. У своєму останньому блоці замін тренер випустив двох опорників – Марлона і Степаненка – замість більш атакувальних Бондаренка і Судакова. Після чого італійці вже не проривали оборонні редути настільки легко.
Останні хвилини пройшли під обережним контролем господарів, навіть без загострень. У підсумку, нічия без голів, хоча на парочку команди точно напрацювали. До речі, це вперше в оновленій Лізі чемпіонів матч завершився без переможця.