У Варшаві відбувся матч за Суперкубок УЄФА, в якому зійшлися переможець Ліги чемпіонів “Реал” і переможець Ліги Європи – “Аталанта”.
Суперкубок УЄФА
Реал Мадрид, Іспанія – Аталанта Бергамо, Італія 2 : 0.
1 – 0. Вальверде – 59.
2 – 0. Мбаппе – 68.
Головною темою чергового матчу за Суперкубок стала інтеграція Мбаппе у склад Реала. Кіліан дебютував за “королівський клуб”, прогнозовано отримавши місце в основі – разом з Вінісіусом і Родріго в трійці атаці. Існувало безліч варіантів використання цього тріо, причому в теорії жодне не виглядало ідеальним.
Карло Анчелотті використав схему 4-3-3 з Мбаппе у номінальній ролі центрфорварда. Місце Крооса прогнозовано зайняв Беллінгем – враховуючи травму Камавінги, інших варіантів бути не могло. Та й суто функціонально дана позиція знайома Джуду з часів Борусії. Лунін же, на жаль, залишився у запасі.
Аталанта підходила до зустрічі без центрбека Скальвіні, центрфорварда Скамакки й правого нападника Дзаньйоло (новачка) – їх скосили травми. Коопмейнерс же відмовився тренуватись, вимагаючи трансфер до Ювентуса. Три виконавці із цього списку мали ключове значення для успіху в попередньому сезоні, а четвертий мав посилити склад у нинішньому.
Джан П’єро Гасперіні назвав розклад у битві за Суперкубок “ще більш очевидним, ніж раніше”. Втім, у основі Аталанти залишилось багато лідерів з фіналу ЛЄ – Лукман, Дзаппакоста, Де Кетеларе, Пашаліч, Едерсон, Де Роон, вся лінія оборони. Алленаторе бергамасків навіть притримав Ретегі в запасі. Словом, “знекровленість” італійців була сильно перебільшена.
До перерви пригадується приблизно півтора моменти біля обох воріт. Аталанта виглядала навіть гостріше завдяки фірмовим проривам Джімсіті правим флангом на чужу третину. Центрбек перевантажував оборону “вершкових”, допомагаючи Дзаппакості, Пашалічу й Де Кетеларе комбінувати. Останній мав кілька небезпечних вривань у штрафний, однак центральні захисники Реала надійно підстраховували.
Втім, найбільше вразила підготовка “Богині” до білд-апу Реала. Джан П’єро Гасперіні не зрадив ідеї персонального пресингу по всьому полю, але не став чинити високий тиск. Замість цього італійців блокували варіанти просування через центр і фланги, залишаючи тільки один варіант виходу з оборони – через Куртуа. Тібо дозволяли проходити до другої третини, адже бельгієць не володіє сильним пасингом.
І це працювало. Тібо шарашив лонгболи, які не становили проблем для захисників Аталанти. Карло Анчелотті швидко помітив проблему й почав руїнити персоналки – на власну половину поля опускались Мбаппе, Родріго та Вінісіус. Очевидно, що центрбеки за ними до чужих воріт не пішли б.
Вони й не йшли, однак зиску від цих опускань Реал майже не отримав. Італійці тільки збільшували перевагу на власній третині, тож закидувати м’яч уперед в стилі Крооса було безперспективно (та й самого Тоні бракувало). У центральній же частині Аталанта зберігала хорошу шільність – мадридці завдяки класу все одно знаходили шпарини, але бергамаски в більшості випадків загальмовували атаки Реала. В самому зародку.
Більші перспективи могла принести ідеї з підйомом центрбеків у опорну та фулбеками поруч з Куртуа, однак це плутання теж не приносило зиску. Структура пресингу залишалася надійною Втім, важливо відзначити хороше ведення єдиноборств – тактика Аталанти “попливла” б, якби Реал стабільно вигравав дуелі в атаці.
Як наслідок, у першому таймі Реал міг занести до активу тільки хаотичний епізод перед перервою. Вінісіус підхопив відскок перед штрафним і видав проникний пас з рикошетом – він мав піти на Беллінгема в офсайд, але в схожій позиції стояв і Родріго. Джуд показово не грав, а бразилець метрів з десяти зацідив у поперечку!
Аталанта ж могла забивати ще на 15-й хвилині внаслідок кросу Де Роона з правого флангу. М’яч зачепив голову Мілітао й відправився у дальню дев’ять, однак і в цій ситуації поперечка захистила від взяття воріт.
Крім цих епізодів, до перерви пригадується непоганий дальній постріл Едерсона повз праву стійку. У Реала ж була красива закидушка Вінісіуса на Джуда, під рандеву з кіпером – своєчасний вихід Муссо врятував,італійців. Зрештою, відпочивати команди відправились за нулів на табло й без влучань у площину воріт.
Тактичні експекти хапались за голову від можливої взаємодії Мбаппе з лідерами атаки Реала. Перш за все, тривожила однаковість улюблених зон Кіліана та Вінісіуса, а також однаковий стиль гри на фланзі. Більшість прогнозів сходились на тому, що Карло Анчелотті буде намагатись “здвоювати” фланг – Мбаппе мав грати центрфорварда й зміщувався б лівіше, або навпаки.
Так вже грали Родріго й Вінісіус у плей-офф ЛЧ, однак Родріго в цілому покриває більше простору. Здавалося, що Мбаппе не буде настільки ж активним – але експерти помилились. “Здвоювання” виникали епізодично, а Кіліан видав вражаючу теплову картку. Він опускався в білд-ап, обмінювався позиціями з Родріго й Беллінгемом, допомагав в обіграшах і не заважав партнерам.
Структура Реала не страждала. Крім того, Мбаппе завжди був готовий до атаки глибини, однак захисники діяли уважно – та і якість лонгболів Куртуа була не найкращою. Втім, француз дуже пасивно працював без м’яча – а в атаці до 60-х хвилин взагалі не виділявся. Родріго, Джуд і Віні були помітнішими.
Попори хороший перший тайм, Джан П’єро Гасперіні мав кілька проблем. По-перше, Реал явно не вмикав повних обертів, і все час від часу знаходив діри в структурі Аталанти – а довго витримувати темп мадридців, граючи без м’яча, було важко. По-друге, коли “вершкові” таки виходили на чужу третину, взнаки давалася різниця в класі. Моментів вона приносила мало, але передумов вистачало.
По-третє, італійці мали суттєві труднощі при пресингу з боку Реала. Зрештою, по ходу гри вільних зон мало побільшати, а втягуватись у гру на зустрічних курсах з Мадридом бергамаски не могли. Всі ці страхи , на жаль для андердога, матеріалізувались – але всього за хвилину по перерві забивати мала Аталанта.
Де Роон виконав побачу з правого кута штрафного, а Пашаліч замкнув головою з лінії воротарського. Маріо спрямував м’яч у дальню дев’ятку, однак Куртуа виконав карколомний сейв. Цей момент став останнім для Аталанти.
Щоправда, всього за хвилину до цього Мбаппе обігрався на фланзі й увірвався на край штрафного. Подальший постріл у ближню дев’ять припав на зовнішній бік сітки. Це був тільки початок – протягом другого тайму мадриці лише набирали оберти, створивши низку гострих епізодів. Зрештою, вони забила два голи.
Відкрити рахунок вдалося на 59-й хвилині Менді головою скинув м’яч Беллінгему, а той запустив передачу Вінісіусу на хід лівим флангом. Той переграв Джимсіті й виконав простріл вздовж воротарського – на замиканні ж опинився блискучий Вальверде. 0:1.
Ще за дві хвилини Вінісіус вирвався віч-на-віч з Муссо, однак голкіпер втримав Аталанту в грі. Подальший кутовий завершився заблокованим ударом Беллінгема метрів з 14-ти – м’яч все одно полетів у ворота, але Муссо витягнув його з лінії. На 66-й же Джуд вривався на лівий край штрафного та пробивав під ближню стійку. Муссо знову виручив.
Але скільки ниточці не витись.На 68-й хвилині Вінісіус, Джуд і Мбаппе закрутили чергову комбінацію на фланзі Джімсіті – все завершилось передачею англійця на 11 метрів. Кіліан звідти розстріляв ворота, забивши дебютний гол за Реала. Він виявився переможним!