Захисник Дмитро Нємчанінов покинув Минай після вильоту команди до Першої ліги, однак у свої 34 роки все ще має амбіції грати на найвищому рівні.
В ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» футболіст підбив підсумки минулого сезону для Минаю та назвав свій наступний клуб.
– Дмитре, хотіли б поцікавитися вашим майбутнім після відходу з Минаю. Чи не думаєте раптом завершувати?
– Ні, я почуваюся добре для свого віку. Впевнений, що ніхто із тренерів, з якими я працював у минулому сезоні, не скаже, що я вже старий. Маю сили ще грати.
Я маю запрошення від закарпатської команди Вільхівці, яка дебютуватиме в Другій лізі. Це амбітний клуб, який ставить за мету підвищитися у класі. Мені це цікаво. Тим більше, моя родина залишиться на Закарпатті, де в мене діти ходять до школи та садка. Це найкращий варіант.
– Якщо підбити підсумки минулого сезону для Минаю, то чого команді все ж не вистачило, аби залишитися в УПЛ?
– Перша частина для Минаю була провальною. Однак навіть там ми не виглядали як приречені мерці, які точно вилетять. Десь Володимиру Богдановичу Шарану не щастило.
Потім на друге коло прийшов Желько Любенович, і деякі хлопці, які до того не грали, воскреснули. Довіра від нового наставника дала їм новий імпульс, бажання та подвійну мотивацію.
Ми майже зробили те, у що ніхто не вірив. Усі мої друзі-футболісти телефонували мені та казали: «На 99% ви вилетите». Після екватору другої частини вже я питав у них: «Ну, що? 99% є?». А вони відповідали: «Та ні, вже не 99%, але шанси у вас все одно малі». Перед останніми двома-трьома турами люди казали вже інше та самі не вірили власним очам, як Минай бореться.
Не вистачило двох найважливіших очок у гостьовому матчі з прямим конкурентом Оболонню (1:1) в другому колі. Ми втратили перемогу, перебуваючи у більшості та ведучи у рахунку.
– Атмосфера в роздягальні за Любеновича змінилася на краще?
– Желько трохи іншого формату тренер. Він м’якший та знайшов підхід до пацанів.
Усі знають Шарана, як суворого та дуже вимогливого тренера до команди, тактичних установок та інших нюансів. Можливо, хлопці трохи лякалися. Проблема не в Шарані, він нічого поганого не робив, просто в нього такий підхід. Хтось може це пережити та сприйняти з усмішкою, а хтось заривається у собі та думає, що його прибили. Це психологія.
– Симпатичний футбол Любеновича все ж краще прагматичного Шарана?
– Кожний підхід має право на життя.
У позаминулому сезоні ФК Минай, граючи у «прагматичний» футбол, посів восьме місце в УПЛ. Насправді десяте, але обставини допомогли опинитися навіть на восьмому (має на увазі технічну перемогу над Зорею (3:0) у 30-му турі УПЛ сезону 2022/23, – прим. Д.В.). При цьому Минай вперше в історії залишився в УПЛ повністю за спортивним принципом. Це також досить важливо.
– Особисто вам у якому футболі було комфортніше?
– Для мене, як захисника, особливої різниці не було, адже завдання я виконував приблизно однакові. Я повинен був розпочати атаку та довести м’яча до півзахисників чи крайніх захисників, і далі вже йшла гра.
– З якими емоціями ви покинули Минай після двох років перебування в клубі?
– З позитивними, все нормально, це життя. Я з усіма добре попрощався, і ми потиснули руки один одному.
Минай буде продовжувати той вектор, який було обрано в другій частині минулого сезону. Вони майже із ним вгадали. Клуб вже продав Олександра Кемкіна, ще хтось має на за гроші піти, наскільки я чув. ФК Минай гратиме більше молоддю та продовжуватиме свою справу. Я поважаю цю стратегію клубу.
– Головна причина вашого відходу з команди – це зміна вектора клубу?
– Думаю, так. Якщо навіть подивитися на захисників, то в команді залишилося четверо молодих хлопців: Богдан Чуєв, Кирило Прокопчук, Євген Скиба та Дмитро Піддубний. Я був уже п’ятим.
Наскільки я знаю, то команда у Першій лізі може змінити схему гри в порівнянні з УПЛ. Не все, що працювало в УПЛ, може спрацювати в Першій лізі. Це інші поля, стадіони та взагалі реалії.
– Все ж Минай пропонував вам залишитися?
– Ми про це навіть особливо не розмовляли, бо усі прекрасно розуміли, що в Першій лізі бюджет буде зменшено, а на пониження умов я не погоджуся.
– Наскільки будуть різати бюджет у Минаї?
– Різати будуть суттєво. Деталізувати не хочу, бо з моєї сторони це буде не дуже етично. Проте для молодих хлопців, на яких планує робити ставку Минай, це будуть нормальні умови. Вони отримають можливість грати у Першій лізі в безпечному місці та все необхідне для розвитку.
– З вами ФК Минай повністю розрахувався?
– Так. У цьому плані в Минаї ніколи проблем не було. Могла бути затримка днів на п’ять-сім, але в наш час це зовсім не критично. Все, що обіцяли, виконували.
– Яким ви бачите майбутнє Минаю?
– Мені важко сказати, бо я вже не перебуваю у середині клубу.
Якщо подивитися на те, хто пішов, то в команді наразі фактично немає опорного півзахисника. Пішли Вадим Вітенчук, Василь Вашкеба, Сергій Петько, завершилася оренда у Владислава Семотюка. Ці люди грали у більшості матчів в УПЛ.
Зараз, наскільки я розумію, в команді залишається Олександр Бандура. Ось буде одна людина з величезним досвідом. Думаю, для Минаю це великий плюс.