Захисник “Лівого Берега” Тарас Пінчук розповів про своє рішення піти боронити країну від рашистів.

“Ми були на зборах у Туреччині. Я якраз відновлювався після операції, коли почалася повномасштабна війна. Вирішив їхати додому. Там нас небагато повернулося – я хлопців також можу зрозуміти.

Пішов воювати, бо мама з братом були в окупації в Бучі в цей момент. Все завершилося добре, хоч вони були в центрі окупації. Пощастило, що не було зв’язку і вони не знали, що відбувається. Так, до них заходили, але все обійшлося. Вони бачили все це, що є російські війська, що було голосно.

Але оскільки вони майже не виходили з дому, а криниця перебувала у дворі, то змогли це все пережити. Люди мали проблеми з питною водою – топили сніг. Пощастило, що у мами з братом була криниця.

Я зробив свій вибір. У мене совість чиста перед рідними та сином. Довго не думав, але коли ухвалив це рішення, воно мені потім відгукнулося. Але я не шкодую. Не можна шкодувати про те, що сталося”, – сказав Пінчук.