Головний тренер львівського Руху Леонід Кучук розповів про свій зв’язок з Україною та поділився власним ставленням до злочинів російських загарбників

«Я вже давно прийняв рішення, що житиму в Україні, буду її захищати і помру тут, чого б мені це не вартувало. Як і всі українці, я ховаюся в підвалах, ходжу туди і вночі.

Я — білорус, але мене багато що пов’язує з Україною. У Львові похована моя рідна тітка, дядько і моя сестра. Батько моєї дружини — українець, із Карлівки, що під Полтавою. Зараз її дядько та двоюрідний брат воюють.

Я хочу весь досвід, який напрацював з ці 20 років тренерської діяльності, передати Україні. Зараз буде наплив нового покоління футболістів, які виховані на бажанні грати у футбол. Український футбол буде стрімко розвиватись.

Футбол має допомагати жити людям: учитися, удосконалюватися, вірити у світле майбутнє. У світле майбутнє наших дітей… Не можу стримати сліз, тому що те, що відбувається в Україні, — це геноцид.

Я спілкувався з українською дівчинкою. Вона каже: «Ми хочемо жити та розвиватись, головне, щоб ця війна закінчилась». Я слухав і думав — наскільки ж сильно в Україні люди хочуть вільно жити! Це неможливо перемогти», — приводить слова Леоніда Кучука офіційний сайт Руху із посиланням на програму Футбол NEWS.