29 грудня 1986 року було оголошено, що володарем найпрестижнішої індивідуальної нагороди європейського та світового футболу, Золотого м’яча тижневика France Football, став український футболіст Ігор Бєланов.
На чемпіонаті світу 1986 року, який відбувався в Мексиці, збірна СРСР зупинилася за крок від серйозного успіху. У групі була розбита Угорщина (6:0), а після нічиєї з Францією (1:1) і перемоги над Канадою (2:0) команда вийшла в 1/8 фіналу.
Суперниками збірної СРСР були бельгійці і драматичний поєдинок завершився з рахунком 4:3 на користь Бельгії. Хет-трик у складі збірної СРСР зробив 25-річний Ігор Бєланов, який за підсумками 1986 футбольного року отримав найпрестижнішу індивідуальну премію в футболі: Золотий м’яч.
Не потрібно бути великим знавцем, щоб дати оцінку ігровим якостям Ігоря Бєланова, який в середині вісімдесятих років минулого століття був досить помітною фігурою в радянському футболі. Перша і головна його якість – неймовірна швидкість. В іншому Бєланов був за футбольними мірками досить середнім гравцем. Ні технікою не відрізнявся, ні гольовим чуттям, ні тонким ігровим мисленням. Але швидкість виявилася надпотрібною в списку запитів Валерія Лобановського.
Звичайно, не помітити його на чемпіонаті світу було неможливо. Та коли збірна СРСР поїхала додому, в матчах чемпіонату світу продовжували грати такі футболісти, як аргентинець Дієго Марадона і бразилець Сократес, француз Платіні та німець Маттеус, англієць Лінекер та іспанець Бутрагеньо – можна скласти довгий список зірок першої величини, абсолютно не напружуючись.
Втім, цей список досить обмежити одним прізвищем: Марадона. Геніальний аргентинець забив два голи англійцям в чвертьфіналі (один – рукою, яка в історичних хроніках визнана “рукою Бога”, другий – після фантастичного проходу), ще два – бельгійцям в півфіналі. У фіналі (Аргентина – Німеччина, 3:2) Марадона не забивав, але всю гру своєї збірної робив саме він.
В кінці грудня 1986 року журі Золотого м’яча в складі 26 спортивних журналістів з різних футбольних асоціацій УЄФА назвало лауреата чергового, 31-го за рахунком, опитування. Тут варто відразу сказати: в той час (до 1995 року) Золотий м’яч вручався тільки європейцям, заокеанські легіонери такого привілею були позбавлені. А от вручили нагороду тільки 18 березня 1987 року перед матчем Кубка чемпіонів проти Бешикташу.
Сказати, що світова футбольна громадськість була шокована, – не сказати нічого. За підсумками голосування перемогу здобув радянський футболіст Ігор Бєланов, який випередив Гарі Лінекера (Англія) і Еміліо Бутрагеньо (Іспанія), Марко ван Бастена і Рууда Гулліта (Голландія), Мішеля Платіні та Жана Тігана (Франція), Лотара Маттеуса і Харальда Шумахера (Німеччина) , а також ще півтора десятка суперзірок європейського футболу.
Але і не скажеш, що зовсім випадково: Кубок кубків плюс хет-трик бельгійцям на чемпіонаті світу. В необ’єктивності також нікого не звинуватиш: голосування закрите, система досить складна (п’ять балів за перше місце, чотири за друге і так далі – до п’ятого).
Немає ніякого документального підтвердження, яка країна як голосувала. Є тільки загальний список:
Австрія, Бельгія, Болгарія, Чехословаччина, Данія, ГДР, ФРН, Англія, Фінляндія, Франція, Греція, Угорщина, Італія, Люксембург, Нідерланди, Польща, Португалія, Ірландія, Румунія, Шотландія, СРСР, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Туреччина та Югославія.
Взагалі, тема індивідуальних нагород у командних видах спорту, а особливо у футболі, де функції гравців дуже сильно різняться, досить спірна. Тому, завершую все простим фактом: був приз, було голосування, був переможець. Його звуть – Ігор Бєланов! Все інше – порожні балачки.
У грудні 2016 року редакція France Football вирішила відновити справедливість і переглянути результати попередніх конкурсів з урахуванням нових правил (допуск до номінації в 1995 році отримали не тільки європейці).
З’ясувалося, що цілих 12 премій виявилися “неправильними”! В результаті перегляду 7 Золотих м’ячів удостоївся Пеле, 3 нагороди дісталися Дієго Марадоні, ще по одному призу отримати Гаррінча (Бразилія), Маріо Кемпес (Аргентина) і Ромаріо (Бразилія). При цьому первинні переможці своїх призів не втратили: лауреатами нагороди вважаються тепер обидва футболісти.
“Відібрали” Золотий м’яч і в Ігоря Бєланова, приз Бєланова дістався Марадоні.