Голкіпер ЛНЗ Герман Пеньков підбив підсимки виступів команди у першій половині сезону в УПЛ.

— Германе, 15 матчів, 16 пропущених голів та 6 матчів на нуль. Чи задоволений ти своїми виступами в осінній частині чемпіонату?

— Якщо бути чесним, то хотілося б краще. І могло бути краще. Це якщо говорити про персональний виступ. Щодо команди, у нас не зовсім вийшов старт, багато нових гравців, звикали одне до одного і якісь нюанси впливали на виступи. Потім потроху зігралися і результати покращилися. 

— Серед команд, яким не вдалося тобі забити був Дніпро-1. Попри те, що загалом суперник тоді завдав 6 ударів по воротах, лише 2 з них прийшлися в площину. Але також дніпряни подали 11 кутових, що завжди є приводом понервувати для голкіпера. Чи був це для тебе морально найважчий матч осінньої частини?

— Та ні, це був звичайний матч. Добре, що ми набрали залікові бали із лідером чемпіонату, знали, що Дніпро-1 – дуже хороша команда. Тому цим результатом однозначно задоволені.

— Найбільше голів в одному матчі ти пропустив від Динамо: 4. Що ти сказав партнерам по захисту у роздягальні після цього?

— Нічого не казав, ми не спілкувалися після того матчу.

— В ЛНЗ грає багато досвідчених футболістів: Хобленко, Селін, Рибалка. Чи часто ви розповідаєте одне одному байки з власної кар’єри?

— Найчастіше це буває під час подорожей. Коли їдемо кудись на виїзд, то кожен може згадати якісь моменти з футбольного життя. Тут така історія, що кожному в нашій команді є що розповісти іншим.

— По ходу чемпіонату змінився головний тренер: Олександр Ковпак пішов, Олег Дулуб прийшов. Чи довго звикали до нових вимог та нових тренерів?

— Звикали поступово. Олег Анатолійович почав привчати нас до свого бачення гри, а ми з хлопцями самі розуміли, що потрібно намагатися заробляти більше залікових балів. Це був початок чемпіонату, нам знадобився певний час, аби налагодити взаєморозуміння. Керівництво вирішило змінити тренера, тому так співпали ці історії, що і ми були налаштовані боротися за вищі місця, і якраз прийшов новий тренерський штаб.

— Я чув, що у Леоніда Кучука дуже виснажливі тренування. А як у Олега Дулуба? Вони фахівці з однієї країни, чи відрізняються їхні школи?

— Я працював і з одним фахівцем, і з другим. У Дулуба теж є інтенсивність, але всі тренування більше через м’яч. Хоча у нас специфіка воротарська дещо інша, однак Олег Анатолійович робить акцент на роботі із м’ячем. Хлопцям це цікавіше, але навантаження пристойні як у Кучука, так і у Дулуба.

— Зараз Мінспорту розглядає можливість допуску глядачів на трибуни. Чи пам’ятаєш ти останній матч, який грав при глядачах на стадіоні?

— Якщо чесно, я навіть не можу згадати. Це було дуже давно, на жаль.

— Скучив за вболівальниками?

— Дуже. Їх дуже не вистачає. І коли є вболівальники, енергетика матчу зовсім інша. Але маємо що маємо, наразі в країні є важливіші питання.

— Багато хто нарікає на те, що без вболівальників атмосфера під час офіційних матчів нагадує більше контрольні ігри на зборах. Погоджуєшся?

— Ні, таких думок немає. Ми відчуваємо, що це далеко не товариський матч, бо зовсім інакше ведеться боротьба, концентрація інша, тому різниця суттєва. Навіть якщо це офіційний матч без глядачів, це все одно зовсім інший настрій та атмосфера.

— Як плануєш відновлюватися після осінньої частини?

— Відпустку проводжу вдома з родиною. Щодо фізичних навантажень, то після тижневої паузи вже хочеться працювати. Коли дивлюся на м’яч, вже хочеться його копнути. 

— Чи відомо щось про збори команди взимку?

— Це буде Туреччина. 8 січня збираємося командою, поступово починаємо тренування, а вже 20 січня починаються турецькі збори, які триватимуть до 19 лютого. Попередньо мова йде про 11 контрольних матчів.

— Що хотів би сказати вболівальникам ЛНЗ наприкінці року?

— По-перше, хочу подякувати вболівальникам за підтримку команду, за те, що місто вболіває, живе футболом. Це круто, що всі переживають за команду. Ми, як футболісти, маємо якомога краще працювати, щоб люди продовжували нас підтримувати. Коли є підтримка, це дуже приємно. Тому дякую вболівальникам і сподіваюся, що будемо частіше перемагати. Ми до цього йдемо і хочемо, щоб була хороша та сильна команда.