Виконуючий обов’язки головного тренера «Динамо» відповів на запитання представників ЗМІ після матчу зі львівським «Рухом».

– Перед грою ми зіштовхнулися з декількома проблемами. Як ви бачили, в заявці не було Попова, Волошина. Проблеми були і у Ваната, який не взяв участі в останньому матчі за молодіжну збірну, отримавши невелике ушкодження. Зараз, слава Богу, вже все нормально, тому він сьогодні вийшов на поле. Хоча його кондиції поки не найкращі, тому що він майже чотири дні взагалі не займався.

Ми розуміли, що гратимемо з молодою амбітною командою, яка будує свою гру за рахунок пресингу, і в першому таймі, попри те, що ми його закінчили з рахунком 2:0, десь ми не догравали. Але в другому таймі ми виправили ці помилки, грали вже більш агресивно, не сідали низько, а натомість високо зустрічали і довели гру до перемоги, маючи нагоди для того аби збільшити рахунок.

– Коли Вівчаренко замінив Караваєва, на правому фланзі атаки почав діяти Дубінчак. Як ви прокоментуєте цей експеримент?

– У нашому розпорядженні було лише два гравці, які грають на позиціях вінгерів. Я думав, як вирішити цю проблему і прийняв таке рішення задля того, аби ми не втратили у швидкості.

– Ви багато матчів провели у якості воротаря «Динамо», збірної… Де ви витрачали більше нервових клітинок – коли стояли у воротах чи знаходячись на тренерській лаві?

– Одна ремарка – воротарі у воротах не просто стоять, а грають. Перед кожною грою футболісти нервуються перед виходом на поле. Це нормально. З виходом на поле вони мають повністю зосередитись на тому, щоб виконати тренерські настанови і повністю реалізувати на полі весь свій потенціал. Але під час гри вже ніхто не нервується. Просто виходять на поле і грають.

Зараз я відчуваю, що все зовсім по іншому. Я тепер чудово розумію, чому тренерську роботу порівнюють з електричним стільцем. Але це нормальний процес, треба з холодною головою думати безпосередньо про гру команди, про те, як її можна покращити, що для цього треба зробити, які внести корективи, як взаємодіяти з гравцями для того щоб вони чули, що від них вимагають і виконували це.

– З перших хвилин на вістрі діяв Беніто. Можете дати оцінку його грі? Чи грав би він, якби у Ваната не було ушкодження?

– В нашій команді знаходиться близько 28-30 гравців. Інколи ми залучаємо гравців з U19. Усі ці гравці належать до нашої обойми. Вони тренуються, виходять на поле на різних позиціях. Ми вимагаємо від них розуміння того, як вони мають діяти у тій чи іншій ігровій ситуації на певній ділянці поля.

Сьогодні склалася така ситуація, за якої один форвард, Супряга, відновлюється після важкої травми, а інший, Ванат, отримав ушкодження. Тому на цій позиції зіграв Беніто. У нього є для цього необхідні якості, які ми використовуємо. Ми чудово знаємо сильні сторони кожного гравця і намагаємося якнайкраще їх використати в тому чи іншому ігровому моменті, у тій чи іншій грі. Хто потрапить до складу та гратиме – вирішується безпосередньо перед матчем, тому що ми бачимо, у якому стані перебувають гравці, у якому стані вони повертаються з лав збірних, як вони тренуються. Команда – це живий організм. У команди може бути різне обличчя, але план на гру, стратегію та тактику всі гравці мають розуміти та виконувати.