В лютому 2019 року стало відомо, що португальська “Бенфіка” відкриє в Україні дитячу футбольну академію.
Відповідну угоду підписали спортивний директор лісабонського клубу Руй Кошта та директорка Футбольної Академії “Бенфіка” в Україні Марія Кривопішина.
До кінця року запрацювали дві філії — у Києві та Харкові. На відкриття приїжджали Луїзау та Бернарду Карвалью, а до роботи залучили відомих футболістів як-от Сергія Кандаурова та Олександра Горяїнова. Про це писали українські спортивні ЗМІ і офіційний сайт “Бенфіки”.
Академія викликає довіру і привертає увагу. В такому контексті оголошення на її сайті побачив В’ячеслав Гончарук, який шукав літній футбольний табір для свого 10-річного сина Івана. Офіційна школа солідного європейського клубу пропонувала чудові умови для юних футболістів:
– тренування за методикою “Бенфіки”
– робота з ліцензованим португальським тренером Вітором Естеваном (Vítor Estêvão)
– формування індивідуальної програми
– а також 4-разове харчування, басейн, тренажерний зал, озеро. Окремо було наголошено на щоденних водних розвагах на озері, яке розташоване не території спортивно-відпочинкового комплексу “Olympic Village” під Києвом.
В’ячеславу сподобалися умови і він віддав свого сина на літо в табір академії, поклавшись на репутацію європейського клубу.
10-річний Іван Гончарук з Балти Одеської області змалку займався футболом.
3 серпня 2023 року тренер цієї академії Андрій Чорноус відправився разом із 8 хлопчаками (серед яких був син В’ячеслава Гончарука) на згадане вище озеро, де, знаючи, що один із них не вміє плавати, залишив їх без нагляду (цю інформацію підтвердило досудове розслідування). Як наслідок — дитина втонула.
Голова поліції Київської області Андрій Нєбитов заявив, що озеро має глибину 9 метрів. Попри це на ньому не було ні обмежувальних буїв, ні стендів із рятувальними засобами та спостережними вежами. Також у поліції повідомили, що вони не отримали від керівництва табору документів щодо законності їхньої діяльності, зокрема договорів про працевлаштування та угод із батьками. Поліцейський вжив словосполучення “так званий табір”.
Підозрюваний тренер працював за усною домовленістю; спершу його затримали, але зараз він перебуває на свободі.
Директорка ТОВ “Футбольна академія Бенфіка Україна” Марія Кривопішина є донькою Олексія Кривопішина, який у 2002-2015 роках був начальником Південно-Західної залізниці. Комплекс “Olympic Village”, де діє академія, було збудовано на території, що належала залізниці і де мав би бути санаторій для залізничників. Сім’я Кривопішина отримала її через низку махінацій. Саме будівництво відбувалося за державні кошти, які було оформлено як благодійний внесок на Києво-Печерську лавру (із підписом того самого Паші Мерседеса). Це було підтверджено в березні 2015 року спільною перевіркою Міністерства інфраструктури і Міністерства внутрішніх справ, через що, власне, Кривопішин і втратив посаду начальника Південно-Західної залізниці (всі відповідні документи і свідчення можна побачити у відео Bihus.info під назвою “Наші гроші №66”).
У підсумку виходить, що на державній території, де за державні кошти через махінації Олексія Кривопішина було збудовано приватний комплекс “Olympic Village”, діє структура під керівництвом його доньки, що офіційно представляє школу “Бенфіки” в Україні. При цьому виглядає на те, що вона не має відповідних дозволів, працює без документів і порушує техніку безпеки.
А тепер, коли все це призвело до смерті дитини, намагається уникнути відповідальності. За словами Світлани Гончарук, мами хлопчика, слідчі органи Обухівського райвідділу за три місяці після трагедії досі не з’ясували обставин події.
“Допитів усіх свідків та дітей, які перебували у спортивному таборі, немає. Тренер, що безпосередньо винний у загибелі дитини — на свободі. До цього часу не висунуто підозри посадовим особам, що відповідали за безпечне функціонування дитячого табору.”
Життя дитини обірвалось через халатність, безповідальність і безкарність дій багатьох людей. Відсутність реакції “Бенфіки”, яка з урочистостями і пафосом відкривала академію, що, схоже, діє без дозвільних документів, вказує на те, що цю ганебну справу без зайвого шуму намагаються спустити на гальма. І поки що це виходить. Чи вийде — залежить від усіх нас, тож просимо про поширення цієї публікації.