56-річний полеглий воїн до початку повномасштабного вторгнення був повністю цивільною людиною. Проте, коли ворог вирішив знищити його рідну країну, не залишився осторонь та взяв зброю до рук.

Сергій Ніколаєнко все своє життя займався спортом. У 17 років дебютував за професійний клуб СКІФ (Алма-Ата). Після служби в армії повернувся у великий футбол. Грав за Старт (Ульяновськ), Дружба (Йошкар-Ола), Торпедо (Таганрог), Металург (Червоний Сулін), Ведрич (Речиця), запорізькі ЗТЗ, Запоріжкокс, ЗАлК.

Після закінчення кар’єри почав тренувати дітей та грати з ветеранами й на аматорському рівні. Він був воротарем та прищепив любов до футболу своєму сину Гордію. 19-річний хлопець пішов шляхом батька й також став голкіпером. Наразі він грає за запорізький Металург та вже 4 рази виходив у складі першої команди.

Про загиблого Героя, який до останнього воював на рідному Запорізькому напрямку, побратими відгукуються, як про виключно порядну та добру людину. До останнього Сергій Ніколаєнко залишався вірним спорту та продовжував тренувати людей навіть на фронті.

Він був тренером, він допомагав хлопцям підтягнути своє фізичне здоров’я. Він нам був мало сказати батьком, він відносився до людей, як рівня, попри свій вік. У нього був улюблений футболіст – Шилтон. І він взяв собі цей позивний,
– розповів побратим із позивним “Єті”.

Загинув Сергій Ніколаєнко в районі села Вербове 28 жовтня від ворожого безпілотника. Тепер воїну назавжди 56.

Допомогти родині загиблого, у якого залишилася дружина та двоє дітей, можна переводом на картку дружини – 4441 1144 4498 7141.