Досвідчений фахівець Йожеф Сабо на своєму футбольному віку бачив чимало – як у ролі гравця, так і тренера. В тому числі й на посту керманича збірної України, на якому він провів не один рік своєї кар’єри.

Саме йому зателефонував кореспондент UA-Футбол після відбіркового матчу Україна – Північна Македонія, який завершився перемогою нашої команди 2:0.

– Впродовж перших тридцяти хвилин поєдинку наші футболісти грали добре, – сказав Йожеф Йожефович. – Навіть дуже добре. Вони і перевагу мали, і м’яч забили, та й ще були моменти для взяття воріт. А от потім наче щось відрізало. Північномакедонці після цього мали три виходи на нашу «рамку» – і якби не Трубін, то я навіть не знаю, чим би все у підсумку скінчилося.

Наш голкіпер – молодець, просто молодець! Другий тайм виявився схожим із останньою п’ятнадцятихвилинкою першого: він почався із чергового виходу віч-на-віч з Трубіним. І добре, що він відбив м’яча ногою, коли гравець збірної Північної Македонії з правого боку погрожував воротам. Після цього наша збірна лише захищалась, граючи на контратаках. Однак у неї нічого не виходило, хіба що були один-два моменти. А от біля воріт збірної України було небезпечно, і не раз.

Хотів би сказати про гру в обороні. Зокрема, про центрального захисника Матвієнка. Він не відбирає м’яча. Та й крім нього дуже багато наших гравців не відбирають. Крім Степаненка я не бачу нікого у середній ланці, хто міг би цим компонентом вправно володіти. Миколенко відбирає, Конопля, Забарний – і все. Більше немає кому відбирати. Північномакедонці часто під час своїх атак прямо заходили у наш штрафний майданчик і наче отримували дарунок: на, забивай! Так не можна грати в обороні, це ненормально! Потрібно вміти відбирати м’яча.

А щодо атаки от що скажу. Вийшов замість Довбика за заміну Яремчук. Та він ніякий! Він толком ніде не грає, переходячи з команди в команду. Запросив його Сергій Ребров у збірну, але він не вражає. Просто ніякий. Фактура у хлопця атлетична, але так, як його колега по амплуа Довбик, грати він не може. Той вміє закрити м’яча корпусом, вміло ним розпорядитися, за першої ліпшої нагоди пробити. А у Яремчука раз за разом м’яча суперники забирають. Варто було цьому нападнику опуститись нижче, як адресовану йому передачу відразу ж втрачає. Так не повинно бути.

– У нашому футболі вже давно існує гострий дефіцит на форвардів…

– В тому то й справа. Треба ж бо з м’ячем щось вміти робити. От взяти хоча б того ж Довбика. Як я вже сказав, він вміє зіграти корпусом, та й якщо комусь із партнерів потрібно допомогти, це хлопець робить. У празькому матчі поки у нього були сили, то у першому таймі і частково другому Довбик виглядав непогано. А потім його замінили.

– Як гадаєте, гру Михайла Мудрика можна оцінити більше із знаком “плюс” чи “мінус”?

– Думаю, що все ж із знаком «плюс». Хоча він дуже багато тримає м’яч, намагаючись брати гру на себе. Михайла потрібно вчити, що не завжди потрібно одному йти відразу на кількох захисників. Особливо коли вони підтягуються під нього у кількості трьох-чотирьох осіб. У такому випадку потрібно загострити ситуацію за рахунок передачі, після чого відкритися і дістати м’яча у відповідь. Так було і у сьогоднішньому матчі. Коли був у Мудрика простір, то він біг і біг, загострюючи ситуацію. А потім його почали страхувати по двоє-троє гравців збірної Північної Македонії, і Михайло змістився у середину. Хоче вдарити, а не виходить. Втім, у старанні йому не відмовиш.

– Сьогоднішню гру воротаря Анатолія Трубіна можна назвати близькою до бездоганної?

– Він у сьогоднішньому матчі був найкращий! Із усіх у нашому складі. Поза будь-яких сумнівів, саме Трубіну потрібно дати це звання. Він – молодець. Якби не Трубін, то я навіть не знаю, що інший воротар робив би. По його воротах били і у першому таймі, і у другому, однак так і не забили.

– Кого, на вашу думку, сьогодні бракувало у нашій збірній?

– Ярмоленко. Як лідера та гравця, який здатен контролювати м’яча та грати в пас. Шкода, що він не зміг взяти участь у празькому матчі. Не завадив би й Циганков, який міг би один тайм відіграти. Адже сьогодні було важко всім, і це було помітно. Коли оператори телетрансляції показували наших захисників, то було видно, що вони ледве дихають.

– У поєдинку з північномакедонцями у всій красі проявив свій досвід Олександр Караваєв, який грав на позиції лівого півзахисника…

– Те, що він зробив перед самісіньким фінальним свистком, будь-хто з молодих гравців не зробив би. От що означає чималий досвід. Караваєв вміло проскочив суперника, який намагався зіграти у підкаті, підійняв голову, подивився, що і як, і побачивши, що воротар Північної Македонії вийшов метрів на 15-16 з «рамки», відразу ж пробив. Зробив він це здорово, що й казати! Після цього питання про переможця матчу було зняте. Тож я вітаю Сергія Реброва з успіхом і бажаю удачі в наступному поєдинку з Мальтою. От лише із захистом неодмінно треба щось робити.