В межах 5-го туру чемпіонату Англії “Евертон” на своєму полі зіграв проти лондонського “Арсеналу”. Українські захисники Миколенко та Зінченко розпочали цей матч у стартовому складі своїх команд.
АПЛ, 5-й тур.
Евертон – Арсенал 0 : 1.
0 – 1. Троссард – 69.
Евертон: Пікфорд – Янг (Паттерсон 88), Тарковскі, Брентвейт, Миколенко – Макніл (Шерміті 88), Гує, Онана, Данжума – Дукуре (Гарнер 80) – Бето (Калвер-Льюїн 66)
Арсенал: Рая – Вайт, Саліба, Габріел, Зінченко (Томіясу 80) – Едегор, Райс, Вієйра (Гаверц 80) – Сака, Нкетіа (Жезус 66), Мартінеллі (Троссард 24)
Попередження: Янг 45+2 – Габріел 48
Після протистояння Мудрика та Забарного в наступному матчі АПЛ зійшлися Зінченко та Миколенко. Олександр звично потрапив у стартовий склад Арсенала, а от Віталій отримав перший шанс у цьому чемпіонаті.
Фаворит поєдинку був очевидний: “каноніри” за перші 4 тури лише раз не виграли, а “іриски” – лише раз не програли. Арсенал відразу захопив ініціативу, контролював м’яч близько 80% часу, миттєво повертав його після втрат, але моменти створював вкрай рідко.
Затяжні атаки не доходили до ударів, контроль був стерильним. У першому таймі гості тричі вдарили по чужих воротах. Вдалося спіймати Евертон на втраті концентрації та забити, однак арбітри скасували той гол Мартінеллі через офсайд.
Господарі грамотно оборонялися низьким блоком, не залишали Арсеналу простору та збивали темп фолами. До перерви все працювало ідеально, по перерві – почали з’являтися провали. Евертон вистояв 70 хвилин, а потім Арсенал ефективно розіграв кутовий. Сака прострілив, Троссар класно підставив ногу та забив єдиний гол.
Зінченко вийшов номінально лівим захисником, але під час володіння традиційно зміщувався в опорну зону. А оскільки Арсенал майже безперестанку контролював м’яч, то українець постійно перебував у центрі поля. На початку атак Сашко розташовувався поруч з Райсом, а потім ходив до чужого штрафного.
Олександр мав багато можливостей загострити гру та активно їх використовував. Він завдав трьох дальніх ударів, які потягнули на 0,08xG (всі були заблоковані, один – рукою Тарковскі). А ще Зінченко шукав варіанти для вертикальних передач через півфланг.
Так він знаходив попереду Вієйру, Мартінеллі та Троссара. Партнери не завжди його розуміли, але кілька разів задум українця спрацював. З його пасу Війєра завдав першого удару в матчі, після його закидання Троссар створив чудовий момент, який судді зупинили через офсайд.
Зручний сценарій матчу підсвітив сильні сторони Зінченка та затьмарив слабкі. Арсенал взагалі не захищався позиційно – відбирав м’яч контрпресингом. Олександру треба було просто читати суперників і грати на перехопленнях. З чим він впевнено впорався.
Миколенко сповна виправдав свою появу в старті. Він отримав надскладне завдання персональної опіки Саки, але впорався. Букайо раз по раз летів у дриблінг і натикався на непоступливого Віталія. Українець тричі відібрав м’яч у свого візаві.
Звичайно, в деяких моментах Сака його обіграв, в деяких довелося порушувати правила, але ми говоримо про одного з найкращих вінгерів світу. Після чергового грубого зіткнення (у Миколенка було 4 фоли) англієць щось виказав, але українець з посмішкою відповів: “Не моя вина”.
Віталій відпрацював на височенному рівні самовідданості. Якщо Зінченко міг насолоджуватися грою, то Миколенко рвав жили. Він двічі врятував Евертон від пропущеного гола: зупинив п’ятою простріл Троссара та кинувся під потужний удар Вієйри.
Про атакувальний внесок немає що писати, але команда по суті не атакувала. Віталій все ж спробував раз щось створити – відкрився під діагональ Пікфорда, рвонув по флангу та пробив (заблокували).