Президент першого вітчизняного християнського футбольного клубу, який здобув професіональний статус, дав велике інтерв’ю “УФ”. Сергій Лесник розповів про візити в ЮКСА Тете, П’ятова та репера Ярмака, а також пояснив, чому клуб поки грає на стадіоні імені Банникова.
ЮКСА – унікальний футбольний клуб, основа якого – академія та власна, приватна футбольна база. Тут проводять не лише футбольні тренування, а й ментальні тренінги та бесіди про спасіння душі. Досвідом з дітьми діляться лауреат премії “Ґреммі” американська знаменитість Бред Пейслі та колишній вінгер Шахтаря, Ліона та Лестера Тете.
‒ ЮКСА – перший в історії християнський професіональний футбольний клуб в Україні. Як виникла ідея його заснувати та яку ідеологію вкладали в його розвиток?
‒ ЮКСА – це Українська християнська спортивна академія, з англійської ‒ U.C.S.A., Ukrainian Christian Sport Academy. Створити подібну академію – ця мрія в нас зародилася багато років назад. Хотілося дітям надати доступ до професійного спорту, а разом із цим закладати в них те, що називається загальнолюдські цінності. Всі вони, якщо розібратися докорінно, взяті ще зі Святого Письма, їх задав нам Ісус Христос.
У нас країна – християнська. Більшість жителів належить до різних конфесій християнської релігії. Тож ці універсальні цінності, які є спільними для всіх християн, будуть близькими для всіх юних футболістів, які мають стати не лише майстерними спортсменами, а й добрими, чуйними та порядними людьми.
‒ ЮКСА в важкій боротьбі з ПФК Звягель, Дружбою (Мирівка) та ще кількома досить добре укомплектованими командами наразі є лідером Другої ліги. Яка стратегія клубу в цілому?
‒ На цей рік, звичайно, завданням буде формування колективу. Ми грали на район, на всеукраїнських аматорських змаганнях. Зараз основною командою представлені в Другій лізі, а на область формуємо юнацький склад. У нашого U-19 будуть на першому місці не стільки турнірні результати, скільки награвання колективу та прогрес юних футболістів. А в цілому, з часом, наша академія буде давати вихованців, які пройдуть всіма сходинками клубної піраміди – від наймолодших вікових груп, через юнацький склад, і до першої клубної команди.
‒ Чи у вас можуть грати тільки християни?
‒ Звичайно, ні. Можуть грати за нас і мусульмани, й іудеї, й атеїсти – люди, які ні в що не вірять. Проте всі гравці повинні з повагою ставитися один до одного та вірувань і переконань інших особистостей. Адже ми не приховуємо, що будуємо християнський клуб. Отже, на базовому рівні має бути сприйняття та повага до нашої релігії.
‒ Спорт ‒ це все-таки жорстке змагальне середовище. Як зберігати християнську мораль і милосердя в умовах, коли в матчі має бути тільки один переможець і тільки перемога ‒ завдання спортсменів?
‒ Це правда, спорт – дійсно жорстке змагальне середовище. Але ж життя – не менш жорстке та не менш змагальне. Тому я вважаю, що наші цінності ми можемо транслювати і в спорті, дотримуватися їх, і таким чином вчити хлопців переймати вчення в реальне життя.
Біблія досить конкретно говорить теж про спорт.
Апостол Павло в своїх посланнях писав: “Я біжу не просто, щоб бігти, а щоб отримати нагороду”. Він наводив приклад змагань бігунів, які в той час уже існували в Давній Греції та Римі: “Вони біжать, щоб отримати вінок тлінний, а ми – щоб отримати вінок нетлінний”. Павло порівнював життя з дистанцією, яку проходить атлет.
І таких прикладів змагальності, спортивного характеру можна ще знайти в Писанні. Це все нас вчить, як зберігати мораль не лише в спорті, а й у бізнесі, навчанні, повсякденному житті. Стримати язик, коли хочеться сказати. Втримати гнів, навіть коли для нього є причини. Навчитися миритися з ближніми й розуміти їх. На футбольному полі ви побачите всі ці емоції – і якщо спортсмен тримає себе в руках і має свій кодекс поведінки, його чекає не червона картка, а гол і перемога.
‒ Знаємо, що виходу ЮКСА на професіональний рівень передувала робота з побудови власної інфраструктури та академії. Розкажіть, будь ласка, що вже побудовано, що в планах? Чи на сьогодні перша клубна команда тренується на власних полях?
‒ Все почалося з купівлі землі в селищі Тарасівка. У 2016 році, якщо я не помиляюся, я придбав землю й почав рухатися в бік розвитку інфраструктури. У нас збудований манеж, зараз я його утепляю та реконструюю. Збудовані поля 40х20, 60х40, адміністративний корпус на 1000 квадратних метрів, парк і відпочинкова зона, офіс клубу, роздягальня з тренажерним залом, реабілітаційна кімната, велике поле 100х64, корпус для проживання – там зараз і школа в нас, і басейн добудовую. В планах – будівництво великого стадіону зі штучним покриттям. Територія дозволяє, тож цього року розпочнемо роботи, а наступного року, дасть Бог, завершимо.
‒ Чи Тарасівка, де базується клуб, зазнала впливу бойових дій під час минулорічного звільнення столиці?
‒ Слава Богу, село це не зазнало сильних пошкоджень. Було декілька моментів: падали ракети, які не розривалися, поряд із академією було кілька пожеж – наші ДСНС зупинили вогонь за декілька метрів. Зусиллями наших воїнів і вогнеборців, клубна база та академія залишилися непошкодженими під час військового наступу на столицю. Дякуємо Богу за це.
‒ Оголошено, що домашні матчі ЮКСА зіграє на стадіоні імені Банникова. Тимчасове рішення чи довгострокова співпраця планується?
‒ Важко відповісти, будемо дивитися. Ми на своєму стадіоні дороблюємо документи, певні речі, які потрібно вдосконалити на самому стадіоні – освітлення, трибуни. Тому наразі співпрацюємо зі спорткомплексом Банникова, він компактний, зручний і недалеко від нас знаходиться.
А вже в наступному сезоні, якщо все буде добре, можливо, й буде готовий наш власний стадіон.
‒ Скільки дітей і яких вікових категорій займається в академії ЮКСА? З яких вони населених пунктів і областей?
‒ У нас дітки з трьох років приходять в академію. Хоча ми знаходимося за столицею, в селі Тарасівка біля Крюківщини та Вишневого, ми маємо кілька філій у столиці. У вікових категоріях до 14 років у нас займається наразі 250 дітей. У наступному сезоні вже плануємо приймати на проживання та надавати освітні послуги талановитим дітям зі всієї України, щоб заходити в Дитячо-юнацьку футбольну лігу.
‒ Коли чекаєте перших власних вихованців у представницькій команді клубу?
‒ Звісно, їм ще треба підрости. Як ви знаєте, шлях юного футболіста від першого року заняття грою до дорослих змагань – це 10-15 років постійних занять, тренувань, турнірів. Ми на початку нашого шляху, академія функціонує кілька років, перша клубна команда щойно отримала професіональний статус. Отже, років за десять на поле будуть виходити ті, хто почав займатися ось зараз, нещодавно.
‒ Ще з давніх часів у клубі ЮКСА гостювали зірки футболу – з дітьми спілкувалися Тете, П’ятов, інші легендарні особистості. Завдяки чому їх вдавалося запрошувати? Які вони в спілкуванні?
‒ Так, ми час від часу запрошуємо в наш клуб знаменитостей. Це потрібно для дітей, їхньої емоційної підтримки та мотивації. Коли вони бачать не лише відомих футболістів, а й боксерів (як Олег Малиновський), співаків (як Ярмак), то це дуже стимулює дітей розвиватися та рухатися вперед. Діти – це наше майбутнє, і ми хочемо, щоб у них перед очима був правильний приклад, як досягти успіху та зростати як особистість.
‒ Тете неодноразово відвідував ваш клуб і навіть, кажуть, підтримував у вас форму та брав участь у тренувальному процесі. Звідки ця дружба? Чи є імовірність, що, якщо він не владнає справи з профі-клубами, зіграє хоча б виставковий матч за ЮКСА?:)
‒ Дійсно, це друг нашого клубу та мій особисто друг. Він у нас і підтримував форму, перед підписанням контракту з Галатасараєм приїздив до нас неодноразово, брав участь у заняттях з хлопцями, вже із новою командою. Наші гравці працювали в парах із Тете, грали з ним в настільний теніс.
Ми всі багато жартували. Тете – дуже веселий, цінує футбол і нашу віру. Зараз він перейшов у Галатасарай, проте його дружина – українка, тому наша держава теж близька й дорога для Тете. Таня сюди приїжджатиме, Тете – також. Якщо він в один день зіграє за ЮКСА, я буду тільки радий. Рівень Тете – це Ліга чемпіонів, збірна Бразилії. Все в його руках, він може стати великою зіркою, що довів виступами не лише за Шахтар, а й у топ-європейських чемпіонатах. Я йому можу побажати тільки успіхів, здоров’я та благословення на цьому шляху.
‒ Ще один ваш друг ‒ агент Тете Пауло Буено. Ви підписали меморандум про співпрацю. Чим він може бути корисним ЮКСА, а ЮКСА – йому? Йдеться про прихід низки бразильських талантів чи стажування наших гравців у Бразилії?
‒ Безперечно. Це мій друг, з яким ми в гарних стосунках і майже кожен день на зв’язку. Я зі своєю родиною мав змогу гостювати в Пауло в Порту-Алегрі, бачив його школу, яких дітей він готує для великого футболу. В нього є своя історія. Як він прийшов до Бога, як Бог зберіг йому життя. І за декілька тижнів до сезону Пауло розповів про шлях, який проклав йому Бог – від криміналу до футболу.
Буено своїм баченням футболу може допомогти в розвитку футболу. Для нього кожен клієнт має значення, він має свій погляд на футбол. Чим ЮКСА може бути для нього корисним? Це європейський футбол із християнським світоглядом. У нас спільні мрії, до яких ми можемо рухатися разом.
‒ У попередніх сезонах у чемпіонаті та Кубку України серед аматорів ЮКСА грала при різних тренерах і з різним підбором виконавців. Також ми пам’ятаємо, що на аматорському рівні ЮКСА задіювала низку легіонерів – багато бразильців, трішки іспанців (Кінсон), камерунців (Нювага), ізраїльтян (Раджабі). Зараз ЮКСА буде заповнювати дозволену лімітом квоту для іноземних футболістів під Другу лігу?
‒ Це був наш перший досвід. Не все там вдавалося, але ми з позитивом згадуємо ті часи. Команда була нова, ми працювали над розвитком, і перед початком повномасштабних бойових дій уже показували непогані результати. Всі наші легіонери роз’їхалися. Хтось продовжує бути в нашій обоймі, під опікою Пауло Буено в Бразилії. На сьогоднішній день ми маємо підписані контракти з трьома бразильцями, яких в один день представили, а наступного дня вони вже були в стартовому складі на центральний матч туру проти Чайки.
‒ Тріо бразильських легіонерів, яких ви дозаявили цього літа, отримало шанс зіграти з перших хвилин у матчі з Чайкою – і з цієї пори в кожному турі бразильці не йдуть з поля без результативних дій. Тренерський штаб настільки був впевнений у їхньому рівні?
‒ Матеус, Вава та Габріель прибули до нас за три тижні до дебюту. Поки ми займалися документацією, договором і контрактом, все це владнали й сплатили внески – їх зареєстрували. Їхній дебют відбувся в переможному матчі проти такого сильного суперника, як Чайка, з чим я їх і вітаю. Дійсно, надалі в кожному турі хоча б один із легіонерів записує на свій рахунок гол чи асист.
‒ Габріель відкрив рахунок у матчі з Чайкою, яка до того не пропускала в чемпіонаті, після удару Матеуса відбувся гол із добивання, а Вава Венді просто активно відіграв попереду. Задоволені ними?
‒ У хлопців ще все попереду. Повторюся, вони зіграли на другий день після офіційного представлення. Це хороші, світлі, хлопці, які розділяють наші цінності та мають велике бажання розвиватися в своїй професії – футболі. Звісно, після того, як вони адаптуються остаточно в Україні та нашій команді, вони гратимуть ще сильніше.
Можливо, ще декількох бразильців ми підпишемо найближчим часом або вже під час зимової перерви. Працюємо над цим.
‒ Сезон розпочався. Ви задоволені складом чи розглядаєте можливість ще посилитися?
‒ Тут буде рішення тренерського штабу – саме вони найкраще знають, які позиції треба посилити. Звісно, в основних рисах ми вже укомплектовані, але якщо на якісь позиції треба новачки, то, можливо, ще 2-3 бразильці до нас приїдуть, та й за вітчизняною молоддю ми продовжуємо пильно стежити.
‒ Новий головний тренер ЮКСА ‒ екс-наставник Минаю та кіпрського Красави Цимбал. Чому зупинили вибір саме на цьому молодому фахівцеві? Як вам початок його роботи?
‒ Микола Цимбал – це футбольна людина. Він вражає мене тим, скільки часу присвячує футболу, розборам ігор, вивченню тактики. Він теж – людина з цінностями, поділяє те, до чого ми віримо та до чого прагнемо. Мене з ним познайомив наш віце-президент клубу Євгеній Донцов. Він рекомендував Цимбала, я довірився його баченню.
Ми, зізнаюся, вели перемовини і з іншими тренерами, але Божа воля була на те, щоб саме Цимбал очолив ЮКСА. Є спільне в тому, які саме гравці та тренери опинилися в нас. Це тільки професіоналізм, загальнолюдські цінності. У нас немає місця шкідливим звичкам. Ті, хто хоче розвиватися, це наші люди. І от ці цінності Микола розділяє. Я, як людина, можу бути багато чим незадоволений, але початком співпраці з Цимбалом – я дуже задоволений.
Микола Цимбал буде розвиватися, те, що зараз команда демонструє, ‒ це тільки початок. Він ще багато дасть нам у тактично-методичній роботі як у першій команді, так і в академії. Надалі будемо рухатися винятково вперед.
‒ В чому козирі новачка ПФЛ ЮКСА, що такі гравці, як Синьогуб або Махнєв, віддають вам перевагу?
‒ Микола Цимбал та Євгеній Донцов приклали багато зусиль для того, щоб такі гравці, як Синьогуб, Махнєв або Євдокимов перейшли саме до нас. Я з кожним із новачків мав бесіду перед новим сезоном. Від них було багато запитань, і я хлопцям пообіцяв чесні відносини. Все, що їм обіцяно, ‒ буде виконано. Наші козирі – це саме чесність щодо гравців, виконання своїх зобов’язань і людське ставлення. Це те, що ми теж називаємо нашими цінностями.
‒ Які стоять завдання на сезон 2023/24 у першої клубної команди?
‒ Зважаючи на те, що це – період становлення дорослої команди ФК ЮКСА, наше початкове завдання – грати на перемогу в кожному матчі, причому, здобувати перемогу чесним шляхом. Ми категорично проти лобіювання успіхів через суддівство. Це неприйнятно для нас, для філософії клубу. Тому ми будемо на цьому стояти, за це боротися. Моє велике бажання – це щоб футбол став чесним. Є багато проблем, від цього страждають всі, а ми хочемо, щоб чесність прийшла в футбол. Цього хочуть і наші хлопці на фронті – щоб футбол був чесним. А далі хай буде Божа воля – хай переможе сильніший. На результати подивимося.
‒ Де ви хочете бачити ЮКСА впродовж найближчих п’яти років?
‒ Ми якраз працюємо над стратегією розвитку команди на такий період. Хочеться бачити ЮКСА як команду, яка міцно стоїть на ногах, щоб усі наші команди всіх вікових категорій досягали успіху на всіх рівнях від обласних, юнацьких – і до всеукраїнських. За цей час хочеться, щоб ЮКСА доросла до Прем’єр-ліги. Дасть Бог, до цього ми обов’язково прийдемо.
‒ Розкажіть, будь ласка, про себе: звідки любов до футболу, чи грали особисто (і на якій позиції), що хотіли б досягнути з вашим клубом, у чому показати позитивний приклад вітчизняному спорту?
‒ Любов до футболу була в мене завжди. Пам’ятаю, як з батьком ми в моєму рідному місті Нововолинськ ми з батьком ходили на матчі нашої футбольної команди Шахтар. В п’ятому класі я рік займався в місцевій ДЮСШ футболом, потім пішов на греко-римську боротьбу. Звісно, зазнав я й дворового футболу, коли після школи ми з задоволенням грали з друзями, однокласниками.
Вже навчаючись у Київському національному університеті Шевченка, я грав за команду нашого факультету на позиціях правого півзахисника та захисника. Там же захопився ідеєю організувати великі турніри. Спершу заснував Перший християнський спортивний фестиваль в рідному університеті (майже 20 років тому це було), потім з друзями ми робили християнські футбольні турніри з християнським контекстом у Криму (в Алушті), в Одесі. Збирали студентські команди, проводили кубки для школярів 9-11 класів на Теремках, у Фастові, Шостці, Жашкові.
Бачив багато талановитих дітей, і так зароджувалася ідея – заснувати власну академію, і дякую Богу, що є на сьогодні можливість втілити цю мрію. Я вірю, що в України є майбутнє, поки є тут наші діти. Важливо, щоб, поки хлопці на фронті боряться за життя нашої батьківщини, батьки не вивозили дітей, і вони могли навчатися в українських школах, грати за команди українських академій. Це важлива місія, і ЮКСА – також одна із частинок великої мережі вітчизняних клубів і академій, які покликані в ці складні часи зберегти нинішнє покоління юних футболістів для України.