Захисник “Осієка” Олександр Драмбаєв, який у минулому сезоні виступав за “Зульте-Варегем”, розповів про чемпіонат Бельгії, де відучора виступатиме Сергій Сидорчук.
– Навіщо Сидорчуку в поважному футбольному віці переходити в чемпіонат Бельгії? Які плюси в цьому?
– Я вважаю, що йому просто цікаво поставити перед собою нові цілі. Грати у європейському чемпіонаті ‒ завжди цікаво. Оцінити та подивитись на свої можливості… Якщо Сидорчук себе добре почуває, то чому б і ні?
– Які плюси цього чемпіонату?
– Я думаю, що чемпіонат Бельгії інтенсивніший, цікавіший. Тут кожен матч є цікавим та непередбачуваним. Ти не можеш сказати наперед, хто сьогодні виграє. Тут все дуже швидко змінюється.
– Відзначите якісь мінуси ліги?
– Навіть не знаю. Не можу назвати, нічого не спадає на мою думку. Це дійсно добротна, популярна в себе в країні ліга.
– Хто буде конкурентами Сергія в новому клубі? Як там взагалі з півзахистом?
– Якщо чесно, по матчах із Вестерло я більше звертав увагу на флангових гравців – тому що сам крайній оборонець за амплуа. Буде точно важко, але Сергій є професіоналом. Спочатку йому треба буде адаптуватись. Це першочергово, що потрібно зробити, а у футбол грати він вміє. Це він доказував неодноразово.
– У який футбол грає Вестерло? Чого вони можуть досягти в цьому сезоні?
– В минулому сезоні вони грали в один футбол, а в цьому будуть грати в інший. У них нові гравці, це новий чемпіонат, де Вестерло поки бореться за виживання. Тут важко грати з кожною командою. Немає легких матчів у Бельгії. Всі намагаються грати у відкритий футбол, ніхто не ставить автобус. Мені кинулось в очі, що команди після 60-ї хвилини починають ще більше бігати. Немає вільної хвилини, аби відпочити. Хіба, якщо ВАР втручається, то маєш час на відпочинок.
– Тобто, чемпіонат Бельгії фізично сильний?
– Так, усі команди дуже добре підготовлені у плані фізики. Тут неймовірно складні збори. Я ще ніде не стикався з таким. Для мене в Бельгії були найважчі передсезонні збори. Ми кожного дня їздили в парк. Він недалеко від нашого містечка, там дуже великий ліс. Зранку бігали 12 кілометрів, а ввечері ‒ по сім. Тому, можливо, гравці настільки підготовлені фізично.
– Сидорчук стане помітною фігурою в бельгійському чемпіонаті?
– Якщо все буде добре, то, звісно ж, заграє. Думаю, він туди їхав не сидіти на лавці, а грати у старті. Його брали не просто так, а щоб він був в основі. У Сергія великий досвід, чудовий пас, він добре бачить поле і має гарну техніку. Думаю, він допоможе команді.
– Як вважаєте, Сергій буде успішним у Бельгії? Він потягне темп цього чемпіонату?
– Думаю, що потягне Сергій темп. Наскільки знаю, то в Динамо вони також немало бігають, особливо на зборах. Головне, аби він адаптувався. Перші ігри, перші тренування… Йому потрібно дати час і він зможе увійти в гру. У нього все буде добре.
– Це типово для Жупілер-ліги, що сюди приходять гравці в такому віці й з таким міжнародним досвідом?
– Не думаю, що тут роблять ставку на досвідчених футболістів. В Бельгії дуже гарне співвідношення молодих та дорослих гравців. Я вважаю, щоб команди показували гарний результат, то повинна грати не лише молодь. У складі мають бути й досвідчені гравці, які зможуть щось підказати, бо бачили багато в своїй кар’єрі. Я вважаю, що психологія є важливою у футболі, тому не варто робити ставку лише на молодь, яка виступає дуже нестабільно.
– Крім бельгійських збірників, які повертаються додому, такі приклади, як 32-річний новачок Сидорчук, є?
– У цьому чемпіонаті круті ветерани. Наприклад, Тобі Алдервейрелд… На нього подивишся ‒ як грає, яка у нього структура, і розумієш, що це топ-гравець. Він у минулому сезоні дуже багато назабивав за Антверпен ‒ з пенальті, головою. Його статура, досвід та бачення гри ‒ це топ.
Це я вам навів один приклад, а є ж іще Міньоле та Боята в Брюгге, Вертонген в Андерлехті. Тобто, дійсно є відразу кілька зіркових ветеранів – і вони не дограють, а грають.