Головний тренер “Карпат” Мирон Маркевич розказав, чому він не очолив збірну України.

– Ви довго працювали в УАФ. Чи спілкуєтесь ви зараз з Андрієм Павелком?

– Ні-ні. Я вже не раз говорив: у нас просто була домовленість, чого я й сидів у тій федерації. Щось сталось в останній момент – я не знаю що. Я вже їхав на призначення (тренером збірної України, – прим.), але щось за ніч змінилось.

Він зателефонував, щоб я приїхав, але за ніч щось змінилось. Звідки ноги ростуть? Мені це вже нецікаво. Я вже відпустив це. Може, це і на краще, чесно. Я у своїх мріях думав, що добре було б закінчити там, де я починав. Так воно і сталось.

– Коли вас мали призначити у збірну?

– Була домовленість, що Шевченко йде, і я його міняю. Я й був головою комітету збірних, і все йшло до того. Але це вже треба забути і побажати, щоб теперішній склад чогось досягнув.

– У Павелка є репутація людини, яка кидає людей. Шевченка він, по суті, теж кинув.

– Я не знаю, як до цього ставитись. Вони куми, це більше запитання до них. Мене це в принципі не цікавить, що там і як. Я не знаю.

– Ви стежите за судовими справами Павелка?

– Ні, я не знаю. Чесно кажучи, не знаю, що там і як. Мені це нецікаво. Я зараз думаю тільки про футбол і тільки про “Карпати”. Плюс я давно займаюсь волонтерством – ще з 2014 року.

– Не шкодуєте, що пішли працювати в УАФ?

– Тепер-то я шкодую. Давно міг знайти собі роботу. Але я просто взяв паузу, чекав. Це ж було його прохання, щоб я підстрахував Шевченка, якщо у нього не вийде. У Шевченка пішло, він нормально відпрацював.

– Вам подобалось там працювати?

– Ні. То не моє! Я просто їздив зі збірною. Ясно, що за великим рахунком я там нічого не вирішував. Там був тренерський штаб. Але коли Шевченко програв хорватам, і команда не поїхала на чемпіонат світу, він попросив мене його підтримати, що він хоче ще один термін.

Я сказав: “Та раді бога!” Я написав статтю, що нехай Шевченко продовжує роботу. Ну і, в принципі, ми вгадали. На чемпіонаті Європи збірна досить непогано виступила.

– Блохін, Протасов, Бєланов зараз вписуються за Павелка в судах. Чи доводилось вам вписуватись за нього в якихось ситуаціях, про які ви, можливо, шкодуєте зараз?

– Такого не було. Мене сильно й не змусиш. Та й не було ніякої потреби в цьому. Єдиний раз я за Шевченка виступив, щоб він продовжував роботу. Зараз, що стосується цих судових справ, я нічого поганого не хочу говорити і нічого доброго. Я зайняв нейтральну позицію, – сказав Маркевич.