Чому львівський колектив не зміг вийти в УПЛ минулого сезону? Що могли б принести Карпатам призначення Олега Лужного, Юрія Мороза чи іншого тренера? З якими проблемами зіткнеться Маркевич?
Чи принесе результати масова чистка складу та активне підписання новачків? Чи виправдано команда пропонує високі зарплати та бонуси? На ці та інші запитання редактору “Українського футболу” Євгенію Чепуру відповів наш експерт Олег Федорчук – колишній тренер Таврії, ФК Полтава, Оболоні та ще низки вітчизняних клубів.
– У чому причина невдачі Карпат минулого сезону?
– Справжні причини має проаналізувати керівництво та тренерський штаб. Тільки вони знають, які засоби і методи використовували, де в них вийшло, а де ‒ ні. А от суто по-експертному, то дуже великі були прорахунки в тактичному плані, побудові гри. Особливо наприкінці чемпіонату, коли запрошувалися досить досвідчені футболісти, але незрозуміло, як їх тренерський штаб хотів використати.
І мені здається, тут була основна помилка. Бо потім тренерський штаб запанікував і почав гарячково запрошувати гравців. В результаті це бажання розлагодило не тільки гру – відповідальний момент команда просто була не дієздатна.
Тому тут у наявності прорахунок у селекції. Недостатньо досвідчений тренерський штаб не може робити перебудову в найвідповідальніший момент.
– У своєму складі 2022/23 Карпати, якби вийшли в УПЛ, були б конкурентоспроможними?
– Абсолютно ні. Тому, що той стиль гри, який сповідувала команда, дуже прямолінійний. Це погіршена копія початку минулого сезону Вереса в плані тактики, коли ми бачили, що м’яч не тримався і дуже натужно все було. Але Верес все-таки зміг вскочити в останній вагон. Тому шансів з такою грою і, найголовніше, з такою селекцією, було мало.
Я не можу пригадати жодної гри, де Карпати саме грали, домінували. У другому колі команда просто виривала наприкінці на морально-вольових або за рахунок якихось індивідуальних дій гравців, які на останніх секундах забивали м’ячі. Це говорить про те, що тренерський штаб не зумів підготувати команду в тактичному плані.
– У чому ж була проблема львів’ян у часи Тлумака?
– Я багато ігор дивився, мав інформацію зсередини команди, я розмовляв із багатьма футболістами. Вони не розуміли, чому грали дуже прямолінійно. При тому, що досвідчена команда, досить вікова, але м’яч абсолютно не тримався, дуже багато вертикальних передач. І команда не тримала темп гри.
Також не продумана була тактика. У такий вертикальний футбол потрібно грати, коли маєш у своєму розпорядженні дуже витривалу і швидкісну команду. Карпати ж комплектувалися з вікових футболістів, а тактика пропонувалася для досить мобільних гравців із великою кількістю вертикальних передач. Тому м’яч не тримався, було багато провалів у грі.
– Влітку ходили різні чутки – Олег Лужний, Юрій Мороз, Остап Маркевич… Що могли б дати інші головні тренери, якби призначили саме їх?
– Гіпотетично, кожен перерахований фахівець має своє бачення. Запросити можна будь-якого тренера, але тут же клуб, судячи з усього, має певні фінансові можливості, пристойні для українського чемпіонату. Багато його гравців як минулого сезону, так і цього – це футболісти, які на низькі зарплати не підуть.
Ми можемо припускати, що футбол у півтіні, але є інформація щодо окремих зарплат, досить пристойних на рівні сьомої-десятої команди УПЛ. Тому стоїть питання, а чи змогли б ці тренери укомплектувати Карпати під УПЛ. Тут є питання, тому що в усіх перелічених тренерів були вдалі й не дуже періоди.
– Мирон Маркевич сім років не працював у чемпіонаті України. У чому труднощі для вікового тренера – відновити роботу, та ще й не в УПЛ?
– Труднощі тільки одні – тренер не зовсім розуміє рівень тих завдань, які зараз будуть. Річ у тім, що відбувається ротація, футболісти приходять, ідуть. Дивлячись збоку, ти не завжди можеш оцінити рівень команди і гравців. Хоч би як ти дивився з експертного погляду, це не можна порівняти з тим, як тренери розбирають і суперника, і кожного гравця. Ти відразу ж, щойно ти бачиш гравця або команду, уявляєш плюси й мінуси.
Якщо ти не в контексті, не в роботі, не всередині процесу, то можеш бачити загальне, але не тих дрібниць, які, в принципі, і роблять результат і різницю. Тому, мені здається, Мирону Богдановичу доведеться несолодко перші місяців два і більше, а потім втягнеться у все це. Як-то кажуть, руки все відчувають. Він понад 30 років тренером пропрацював. Тому швидко втягнеться.
‒ Чим Маркевич відрізняється від молодших тренерів?
‒ У нього немає такої фішки. Ось зараз Ротань намагається щось робити, якийсь свій футбол будувати. У Скрипника теж є особливості переходу в атаку. У нього є загальна концепція, Маркевич завжди прагне завжди грати на результат, і всі його команди схожі одна на одну. Тому він завжди вибирає ту тактику, яка приносить результат. Це не той тренер, який буде змушувати футболістів робити те, що вони не вміють.
Це, насамперед, надійність позаду – завжди досвідчені захисники, дуже надійні. Він любить швидкий перехід в атаку. А зараз дуже мало команд, які це роблять якісно. Ми пам’ятаємо його пізній Металіст, той же Дніпро. У Маркевича використовуються проникаючі передачі.
– 16 гравців підписали, 17 – звільнили або ж віддали в оренди. Чи закономірна така велика міграція?
– Міграція та селекція завжди залежать від фінансових можливостей. Але мені здається, що футболісти будуть піддані аналізу. Відсотків 30-40 із них будуть незабаром замінені, тому що тренер зараз бере гравців, які на видноті: з Металіста вся група оборони, фланги. І не факт, що вони себе проявлять.
Тому, враховуючи і згадуючи досвід Металіста та Дніпра, ще буде не одна зміна. І все стабілізується, коли тренер уже зблизиться з гравцями, побачить потенціал, тому що, як би ти не вибирав, завжди помилки відбуваються.
Досвід підказує, що якщо з трьох трансферів один вдалий, це вважається добре. Тобто 30%.
І так не тільки у Карпат ‒ навіть у Шахтаря або Динамо. Візьміть будь-який клуб, від Манчестера до Челсі, там завжди з трьох гучних трансферів максимум один вистрілює. Це не означає, що тренер винен. Ти не можеш усе дізнатися, залізти в голову до гравця, спрогнозувати його характер. Зараз же доходить інформація до нас, що Арсенал сміється із Кронке (мається на увазі трансфер Мудрика до Челсі, який перебив пропозицію “канонірів”, – прим. Є.Ч.).
Тому я думаю, що по ходу роботи Маркевич ще не одного футболіста поміняє. Йому зараз дуже важливо не просто повернутися в УПЛ, а бути, як мінімум, у шістці. Він амбітний і буде вичавлювати все з цього складу. І він досить легко розлучається з гравцями.
– Оцініть новий склад Карпат. Кого вам не вистачало з весняного складу і хто викликає питання з нинішнього?
– Тенденція яка? Беруться блоками, щоб були сильні футболісти, знайомі один одному. Уся оборона Металіста – Мизюк, Порох і крайні захисники. Це робиться, щоб скоротити час для зіграності, а для цього, кожен тренер знає, потрібно півроку.
Але якщо взяти по лініях, то я можу сказати, що у нього дуже хороші, атакуючі фланги. Підліпенець і Картушов – це хороші гравці для будь-якої команди, починаючи з восьмого місця. Тому вимальовуються непогані фланги, центр півзахисту, зіграна оборона. Це якщо не рахувати тих бразильців, яких ми не бачили і не знаємо, що вони можуть.
У мене виникає питання щодо воротарської позиції та центру нападу. Без цих двох ключових позицій важко зробити результат. Значить, ще триває пошук.
– Отже, підібраних гравців достатньо, щоб виконувати завдання?
– Команда укомплектована для Першої ліги і виходу в УПЛ із запасом. Якщо врахувати, що практично немає конкуренції, як це бувало в ті сезони, коли одночасно боролися Верес, Чорноморець і Металіст 1925, Минай, Рух, Інгулець і Волинь.
А ось як Карпати будуть виглядати в УПЛ з таким складом? Питання. Потрібно посилення на ключові позиції і, думаю, воно ще буде.
– Трансфермаркт запевняє, що за Векляка з Металурга Карпати заплатили запоріжцям близько 3,4 млн. грн. Інсайдери запевняють, що львів’яни дають новачкам сильні зарплати і підйомні рівня УПЛ. Чому так і чи виправдано це?
– Тому, що в людей є гроші. І в тому регіоні ми бачимо, що є гроші не в однієї групи інтересів. Ще недавно ФК Львів скуповував собі бразильців, а Рух он яку базу збудував з нуля.
Інша справа, що зараз ринок досить на низькому рівні. Тому, звичайно ж, дивно, що команда Першої ліги купує гравців. Але ми бачимо поруч Полісся і ЛНЗ, які пропонують теж дуже пристойні умови: і зарплати, і підйомні, і так далі. Тому говорити про те, що тільки Карпати…
Резонне мислення: поки ціни невисокі, скупити футболістів. Ще п’ять-сім років ціни були значно вищими, та й коли війна закінчиться, це все різко зросте. Певні люди йдуть на ризики, бо розуміють, що потім буде набагато складніше купувати гравців.
Але тут одне питання. Ми бачимо, що футболісти використовують військові дії для свого блага і часто розривають контракти, нарікають на те, що йде війна. Чи буде клуб захищений, особливо в контексті легіонерів? Зараз провідні наші клуби втратили гравців або не отримали компенсацію.
– Штаб Маркевича складається з перевірених кадрів – його син, син Тарана, тренери, з якими вони всі працювали раніше. Це добре чи погано?
– Ну, погано, що я не чийсь син (сміється, – прим.). Це нормально. Тренер завжди підбирає помічників за двома критеріями. Це, насамперед, лояльність, тому що головний тренер має бути повністю впевнений у тих людях, які поруч. І другий момент – з огляду на вік Мирона Богдановича, ми розуміємо, що основний тягар тренувального процесу, аналізу і так далі, буде покладено на його тренерський штаб.
Навіть будучи в Металісті й особливо в Дніпрі, у Маркевича до восьми помічників було. Тому Мирон Богданович вміє організувати справу і тим помічникам буде що робити.
– Наскільки успішним буде новий сезон для Маркевичів і Карпат? Ваш прогноз на місце?
– Перше місце, однозначно. Два провали не може бути у такого клубу, як Карпати. Досвід Мирона Маркевича, як не просто тренера, а ще й організатора, допоможе.
Та школа тренерів відрізняється від молодих, тому що там і Маркевич, і той самий Кварцяний, і всі їхні однолітки, ‒ це організатори, менеджери. Вони не тільки відповідали за селекцію, а й за фінанси, і так далі, і всі нюанси враховували. Тому в нього досвід колосальний. Немає більш досвідченого в Україні діючого фахівця, ніж Мирон Богданович.
Я абсолютно впевнений у перемозі львів’ян, тому що ніхто не зрозуміє, якщо клуб не посяде перше місце. А другий успіх – це буде ще й якість гри. Маркевичу дуже важливо показати, що він незаслужено був обділений увагою.