Півзахисник “Металіста 1925” Артем Габелок розповів про те, що його будинок у Кмеві постраждав від нічної атаки росіян “Шахедами”.

– Так, прилетіло. Ми прокинулись уранці у Львові, почали читати новини. Пощастило, що нас не було у Києві. Ми живемо на шостому поверсі, прилетіло на 25-й. Завжди думаєш, що тебе це не торкнеться, але так виходить … Неприємна ситуація.

— То були уламки?

– Збили безпілотник шахед, як я розумію. Були б удома, пішли б у ванну. Але судячи з того, як прилетіло, ванна могла б не допомогти. Ситуація змушує замислитись.

— Де ще можна сховатися?

– Залежить від масштабу. Якщо ми знаємо, скажімо, що летить 100 ракет, то йдемо на паркінг під будинком. А якщо тривога вночі, як цього разу, о другій годині ночі, то стелимо у ванній. Ми зазвичай стелимо у ванній заздалегідь, і якщо тривога, то переходимо до неї.

— У паркінгу й не поспиш?

– Ні, погуляти, посидіти. Три години, скажімо, там не висидиш. Якщо прильоти щодня, то ти, умовно кажучи, у тонусі, тоді й на паркінг спускаєшся. А якщо затишшя, то розслабляєшся, сподіваєшся, що в цей будинок не прилетить. Ми у тому районі, де ми живемо, біля нас часто спрацьовує. Кожна тривога ми розуміємо, що буде багато вибухів.

– “Металіст 1925”, зазвичай живе в Києві, вірно? Усій команді важко, якщо ніч була із сиренами?

– Звичайно. Особливо коли багато прильотів, у нас гамірно. Так, база в Щасливому під Києвом, усі живуть у місті в основному. Бувало, що ми просто всі до Щасливого їхали, якщо багато вибухів. Там пересиджували.