Вже колишній тренер “Шахтаря” Ігор Йовичевич попрощався з донецьким клубом і розповів про свій перехід у саудівський “Аль-Раєд”.
“Добрий день. Напевно, ви вже знаєте, що пару днів тому я очолив футбольний клуб “Аль-Раєд” у Саудівській Аравії. Дуже цікаві життєві шляхи та доля, бо минулого року жоден іноземний тренер не хотів прийняти “Шахтар” у умовах війни Я з тренерським штабом прийняв рішення – і це був найкращий крок у моїй кар’єрі.
Цього року до Саудівської Аравії хочуть приїхати багато іноземних тренерів, але не можуть. Тож дуже цікава ситуація. І це ваша нагорода, нагорода уболівальників. Хочу подякувати особисто, бо в умовах війни та важких моментів шліфується характер, шліфується менталітет виживання. І у спортивному розумінні між хорошими тренерами, які є у Саудівській Аравії, виживають найкращі. Це один привілей, щоб потрапити до цієї ліги зараз.
Це для мене великий виклик, граючи проти світових зірок. І також проти дуже добрих тренерів, де спробую свої знання, кваліфікацію та досвід, які я особливо здобув в Україні останніми роками.
Тож вдячний вам. Довго думав, як до вас звернутися, бо останній місяць справді читав коментарі, слухав, багато друзів говорили мені, що і як думаєте про мене. І це справді дає мені натхнення працювати далі з мотивацією та духом. Я відчував повагу від вас. Приємно це чути.
Хочу особисто вам, уболівальникам “Шахтаря”, і всім, хто підтримує мене, особисто подякувати. І хочу, щоб і надалі мене підтримували в “Аль-Раєді”. Також хочу подякувати і клубу, “Шахтарю”, президенту. Вони минулого року дали мені шанс очолити найкращий клуб України з великим статусом, досвідом у Лізі чемпіонів. І це була справді велика гордість та респект. Думаю, що “Шахтар” дав мені багато цього сезону, неймовірного і важкого в історії “Шахтаря” сезону.
Але так склалося. Думав, що я разом із тренерським штабом дав багато “Шахтарю”. Я вважаю, що має бути вічний взаємний респект. Звернути особливу увагу на персонал “Шахтаря” – з першого дня вони прийняли мене як сім’ю. Дякую особисто кожному з працівників, велику повагу. Дякую за кожен день та секунду, яку я провів з вами. З того дня, як мені дали форму, і до чемпіонського дня, коли команда підкидала мене в повітря, святкувавши 14-й титул, який об’єднає нас назавжди. В умовах війни “Шахтар” виграв такий важкий титул.
Були блискучі моменти, починаючи з матчу проти Лейпцигу. “Динамо”, перше класико, яке особисто виграв. Пройшли “Ренн”, коли нам не давали шансу пройти без Михайла Мудрика. Були незабутні моменти, де я справді можу тільки пишатися. Цей шлях у Кривий Ріг знають лише ті, хто був у автобусах 20 годин туди та 24 години у Роттердам. Це не можеш не забути. Не можеш не пишатися жертвами. Останнє – хочу особисто подякувати кожному гравцю. Я віддав їм усе, що мав. Цей 14 титул назавжди буде вписаний золотими словами. Дякую вам. Хотілося б дійсно, щоб через 15 років Зубков зробив те інтерв’ю і запитав, який титул був найдорожчим – і я відповів би: “Зуба, наш перший, найважчий”.
Дякую вам, пацани. Бажаю клубу та новому тренерському штабу успішного сезону, гарного виступу у Лізі чемпіонів та ще раз здобути титул УПЛ. Ви дуже хороша команда, я буду щирим уболівальником. Раз “Шахтар”, назавжди “Шахтар”.
Я поїхав із України, але Україна ніколи не може вийти з мого серця. – Люблю вас, Слава Україні!” – сказав Йовичевіч.