Колишній тренер київського «Динамо» ті забірної України Леонід Буряк проаналізував вчорашній матч відбуркового циклу Євро-2024 Україна — Мальта (1:0).
— Дивуватися мінімальній перемозі над Мальтою не варто, адже всі європейські збірні зараз діють організовано і самовіддано. Збірна Мальти мені сподобалася. Ця команда грає в хороший футбол, виходить з оборони в атаку за рахунок пасу. Так, мальтійцям не вистачає кондицій і майстерності, деякі з них, як я помітив, коли вони зняли футболки, з животиками… Однак, командно Мальта виглядала непогано.
Хочу зазначити, що для збірної України наразі важлива кожна перемога — як на фронті, так і на футбольному полі. Для тренерського штабу національної команди після матчів з Північною Македонією і Мальтою є достатньо матеріалу для аналізу. Звичайно, проти Мальти ми грали з запасом. Чому Миколенко з Мудриком не вийшли в стартовому складі? Можливо, у них були якість проблеми. Це треба знати зсередини.
— Долю матчу з Мальтою вирішив пенальті, забитий Циганковим. До цього був 11-метровий, не реалізований Ярмоленком. Арбітр приймав вірні рішення, двічі вказуючи на «точку»?
— Так, обидва пенальті — стовідсоткові. В першому випадку м’яч опустився на руку мальтійця від плеча, але ця рука перегородила шлях м’ячу у ворота. Значить, це 11-метровий. В другому випадку суперник виставив ногу і це був явний фол.
— У Ярмоленка не найкраща статистика пробиття пенальті. Чому він взяв на себе відповідальність за удар з «точки»?
— Авторитет у Ярмоленка такий, що ніхто не міг сказати: не бий, давай я спробую. До того ж, Андрій хотів покращити свій бомбардирський результат у матчах за збірну. Але не влучив… З кожним таке буває.
— Циганков, втім, реалізував 11-метровий впевнено. А як можна оцінити гру Віктора проти мальтійців і цілому?
— Я бачив матчі Циганкова за «Жирону». Віктор грав стабільно, набрав хороші кондиції, і досі перебуває, по футбольному кажучи, в накаті. Циганков і в «Жироні», і в збірній України виконує значний об’єм роботи.
— Малиновський, коли його замінили, схоже був не дуже задоволений тренерським рішенням. Однак, Сергію Реброву, здається, ще потрібен час на знайомство з футболістами, на визначення основи цієї збірної України…
— Знайомство? Не згоден. Сергій Ребров до початку роботи з національною командою все бачив, збирав потрібну інформацію. Ребров ретельно готувався до цього робочого етапу і добре знає кожного гравця збірної України. Втім, добре, що «синьо-жовті», попри складнощі, виграли матчі проти Північної Македонії і Мальти. Це позитивно позначиться на подальшій роботі Сергія Реброва. А уявіть, що було б, якби наша команда втратила бали… Тоді всім довелося б чекати вже наступного відбіркового циклу — до ЧС-2026.
— Однак, ветеранам збірної, або гвардійцям, як зараз більше прийнято казати, — Ярмоленку та Степаненку навряд чи вдасться дограти до ЧС-2026. Можливо, їм було би краще не починати і відбірковий цикл на Євро-2024?
— Ярмоленко, зауважу, перебуває в хороших кондиціях. Тому, все логічно. Що стосується Степаненка, то в його грі важлива «фізика». Тарас виконує дуже багато корисної, важливої і не дуже помітної на перший погляд роботи. На підході є виконавці — на позицію Степаненка, але, поки що, ніхто не може його витіснити з основи.
— У вересні на збірну України чекають важкі і вирішальні поєдинки з Англією та Італією. Який план на літо може бути у Сергія Реброва?
— В його розпорядженні є обойма, на яку і доведеться спиратися. На жаль, це не 25 футболістів високого рівня, а лише п’ять-шість. Після молодіжного Євро-2023 можна і треба буде брати когось в національну команду, однак багато їх не буде… Взагалі, молодим хлопцям потрібно грати за сезон як мінімум 10 матчів дуже високого рівня, і 50 поєдинків — загалом, а не 10−12.
Звичайно, проти Англії та Італії з такою грою нашій збірній буде важко. До того ж, такі пенальті, як у грі з Мальтою, нам вже не поставлять. І все-таки, будемо оптимістами. Вважаю, що якби національна команда грала відбіркові матчі Євро-2024 в Києві, на заповненому вщерть НСК «Олімпійський», шансів перемогти ту ж Італію у нас було б набагато більше.