Білоруський тренер Олег Дулуб прокоментував інформацію у ЗМІ, що юридично він ще на контракті зі “Львовом”.

– Напередодні появи новини на сайті в мене була розмова з керівництвом. Через тиждень, 27 березня, зробив запит у федерацію про свій юридичний стан у ФК. Зі мною ж так і не розрахувалися, хоча обіцяли зробити це протягом п’яти днів. Того ж дня мені прийшла відповідь з УАФ, з печаткою і підписом, де було написано, що я є головним тренером “Львова”. А 2 квітня календарна гра проти “Динамо”, на лавці – новий тренер.

Зробив новий запит у федерацію – мені вже ніхто не відповів. При цьому, повторюся, ніхто зі мною не розрахувався, жодних офіційних документів про звільнення на руках у мене не було. Навіть не підписував жодного наказу. А нового головного тренера, судячи з новин із клубу, уже призначено. Хоча не здивуюся, якщо за фактом головним є саме я.

– Правда, що вам заборонили з’являтися на базі клубу?

– Так, якраз того самого дня, коли була розмова з керівництвом, це і сталося. Мені і Грановському заборонили навіть попрощатися з футболістами.

– Як про це було сказано?

– До мене в номер прийшов спортивний директор і сказав, що керівництво не хоче, щоб ми з Сашком перебували на території бази, нам потрібно виселитися. Як так? Хоче чи не хоче, але в нас є домовленість, що протягом п’яти днів із нами розрахуються. А до цього моменту, вважаю, ми мали право перебувати на базі, адже за фактом, я був ще головним тренером. Плюс хотілося попрощатися з хлопцями, подякувати їм, тому що колектив у нас зібрався чудовий. Але нам однаково дали зрозуміти, що краще все ж виїхати, покинути базу. Гаразд, ми сперечатися не стали. Тим паче сам почувався не дуже добре – голова боліла, нежить. Не хотілося загострювати ситуацію.

– Так і не вдалося поговорити з гравцями?

– Багато хто дзвонив, дякував, здебільшого, звісно, українці. Хоча коли я ніс сумки на базі, підбіг один легіонер і запропонував допомогу, підніс мої речі. Ну а ми з Грановським переселилися в інший готель і жили там далі”, – сказав Дулуб в інтерв’ю Telegram-каналу “О, спорт! Ти – мир!”.