Хавбек Прикарпаття Іван Сондей в інтерв’ю «УФ» поділився своїми очікуваннями від весняної частини сезону, оцінив формат змагань, а також пригадав свої матчі за юнацьку збірну Україну
Підготовчі збори
– Всі збори заплановані в місті Івано-Франківськ, тому що на даний час такі обставини ‒ і ми залишаємося на місці, – сказав Іван Сондей сайту Український футбол. – Зараз у нас дуже багато бігової роботи, яку нам дає наш тренерський штаб, а ми виконуємо. Зіграли спаринг з аматорською командою Агрон із Тернопільської області, в якому ми перемогли 6:1. Далі були Карпати (Львів) і ЛНЗ (Черкаси), де ми поступилася. Але на старті зборів у нас дуже багато хлопців на перегляді, тому, можливо, і такий результат. Багато з потенційних новачків тільки прийшли з дитячого футболу і ще не адаптовані до швидкостей і тиску Першої ліги.
Кадрові проблеми
– На жаль, у нас є ряд футболістів, які ще дотепер знаходяться в лазареті. Це півзахисники Ростислав Волошинович, Роман Кузьмин і капітан нашої команди Василь Цюцюра, який теж переніс операцію і в даний час проходить реабілітацію.
Завдання на весну
– Шкода, що не змогли вийти до Чемпіонського раунду. Травми дали про себе знати, багато футболістів під час сезону випадали і на важливих матчах їх не було. Тому, я думаю, це і завадило нам поборотися за найвищі місця. Пережиті розчарування, звичайно, вже в минулому ‒ це вже історія. Тому, як футболісти, так і тренерський штаб, уже їх забули про ці неприємні моменти. Ми рухаємося далі. Так, залишок сезону зберігає інтерес, тому що ми хочемо посісти перше місце в нашій групі для того, щоб зберегти прописку в VBET UA Перша і з наступного сезону боротися знову за вихід до Прем’єр-ліги.
Унікальний формат
– Змагання проводяться під час воєнного стану, коли наша країна воює з агресором, захищає свою територіальну цілісність і недоторканність. Я хотів би подякувати всім причетним і, звичайно, ЗСУ за те, що є можливість провести чемпіонат України. Це має величезне значення. Формат цікавий тому, що в тебе кожна гра ‒ як остання. Дуже мала кількість матчів, щоб боротися за якомога найвищі місця. Звідси – ціна кожної помилки зростає. Я думаю, це додає цікавості як глядачам, так і самим футболістам.
Рівень суперників
– Чесно кажучи, матчів Групи “Б” я не так багато бачив, більше за своєю групою стежив. Але завжди переглядав турнірну таблицю і відзначив, що боротьба в їхній групі була теж дуже серйозною і все вирішувалося в останніх матчах. Тому всі команди на другому етапі рівні, зі всіма буде дуже важко грати. Як говорять, кожна гра буде «за 6 очок».
Початок кар’єри
– Я родом з Івано-Франківської області, село Голинь, що на Калущині. У моєму роду не було футболістів, але в нашій сім’ї всі спортсмени (легкоатлети). Любов до футболу в мене була з дитинства. І дякую батькам, що підтримали мене в моєму виборі займатися футболом і завжди мені в цьому допомагали. У селі, де я почав займатися, моїм першим тренером був Іван Михайлович Шинкар, а далі, коли я був у Прикарпатті, ‒ Петро Романович Русак.
Юнацька збірна
– Це були теж дуже яскраві часи. Тренером у нас був Юрій Леонтійович Мороз ‒ чудовий фахівець, із яким працювалося дуже легко і цікаво. Пам’ятаю, підібралися дуже багато талановитих хлопців, але найбільше, напевне, вражали представники Шахтаря ‒ Владлен Юрченко, Сергій Гринь. Суперники справді нам випадали досить сильні, із такими командами було дуже цікаво грати. Гол італійцям дуже добре пам’ятаю: я забив головою після флангової подачі, емоції переповняли в той момент. Найбільше запам’ятав команду Англії, з ними було дуже важко грати особливо в плані боротьби. Коли кажуть «британський футбол», мають на увазі – жорсткий, повний контакт, як це було ще в 90-ті. Так от, у нас у 2010 році з ними теж дуже жорсткий матч видався, після гри я зробив рентген і в мене виявили тріщину на гомілкостопі, – резюмував Іван Сондей.
Пресслужба ПФЛ за матеріалами ukrfootball.ua