Журналіст Михайло Співаковський в ефірі програми «ТаТоТаке» проаналізував поразку «Динамо» від «Інгульця» (0:2).

«Якщо хтось забув, то «Динамо» Луческу безплідно проти схем із трьома центральними захисниками. І саме ця формація улюблена у Ковальця. Слабкість лідера наклалася на силу андердога. Все просто. Звідси повна імпотенція киян у фінальній третині. Були всі умови для вертикальних атак гостей. За таких умов плеймейкерами динамівців стають опорники. Їх дуже агресивно зустрічали, відбирали м’яч та різали першою ж передачею, як празький торт. Тобто Сидорчук та Шепелєв залишалися позаду темпу атаки суперника.

Це могло не бути катастрофою світового масштабу, якби не дуже високі позиції латералей — Караваєва та Дубінчака. За їхніми спинами відкривалася безкрайня безодня. Куди відповідно вбігала група атаки «Інгульця». Дивно, але команда Луческу не лише страждає у фінальній третині, вона абсолютно не готова до втрат.

Пара центральних захисників Попов та Дячук — це навіть не карвалол. Це суцільний біль та страждання. Другий гол повністю Попова. Та й у першому він взяв участь. І все це на тлі могутнього ветерана «Інгульця» Сітало. Є відчуття, що «Динамо» має реальну проблему із фізичною підготовкою. Справа не у витривалості, а в легкості. Точніше, її відсутність. Вибухової роботи, перемикання темпу — цього немає. Лава запасних за відсутності структури нічого не вирішує. Ковток свіжого повітря — це двохвилинка з 35-ї по 37-у хвилину, коли «Інгулець» обрізався і надавав свободу Ванату. Коли його свіжі ноги підтримувалися головою Буяльського, кияни хоч щось створили. Але в результаті при володінні м’ячем у 71% динамівці програли супернику по ударах у площину воріт», — сказав Співаковський.