Новачок рівненського Вереса Олександр Маткобожик розповів про амбіції у новій команді, реабілітацію після важкої травми та свої сильні сторони на футбольному полі.

– Емоції, звичайно, позитивні. Бо зумів повернутися у футбол. Зумів відновитися, подолати тривалий період реабілітації після травми. Дуже багато працював, щоб потрапити у достойну команду. Верес – клуб з амбіціями. Клуб, що розвивається і прогресує: як на футбольному полі, так і в плані поліпшення інфраструктури. Є стадіон, є якісні тренувальні поля. Тому емоції – тільки позитивні.

Дуже тривалий час я відновлювався від травми. Понад одинадцять місяців. На зимових зборах минулого року із Карпатами порвав хрестоподібну зв‘язку. У лютому мене прооперували. Почав реабілітацію. Потім почалася повномасштабна війна. Не зовсім до занять було. Зараз свою фізичну готовність оцінюю десь на 70%. Треба ще багато працювати над собою, доводити, що заслуговую на місце в основі.

Цьогоріч зимові збори я розпочинав із харківським Металістом. Мене покликав Василь Кобін. Потім змінилися певні обставини. Тренер Металіста зателефонував Юрію Вірту – запитав, чи не хоче він переглянути Маткобожика. Юрій Миколайович вирішив, що я йому потрібен.

Мої сильні сторони – це відбір, боротьба за м‘яч. Я центральний захисник. Задача, як кажуть – трішки в ніжку, трішки в м‘яч. Головне – відібрати м‘яч в суперника.

В новій команді я обрав 18 номер. Разом з моєю дівчиною прийняли таке рішення, – розповів Олександр Маткобожик.