– Сашко, ви травмувалися 29 жовтня у матчі з “Олександрією”. Тобто минуло вже понад три тижні. Як зараз ваше самопочуття?

– Я майже відразу після травми приступив до відновлення. Перші 2-3 дні до місця пошкодження прикладали лід, мені робили пов’язки, що стягують, щоб локалізувати набряк і не допустити його поширення. Потім я майже відразу приступив до легких втягуючих занять. А останні, напевно, тижнів зо два я працюю вже у тренажерному залі. Вправи постійно чергуються: десь навантаження збільшується, а десь зменшується. Також я вже розпочав легку бігову роботу. Лікарі прогнозують, що у відпустку мені вдасться піти здоровим. Ну, майже здоровим.

– Виходить, зіграти вам у матчах “Шахтаря”, що залишилися цього календарного року, вже навряд чи вдасться?

– Так, я в них не зіграю. Мені щойно зробили контрольне УЗД. Воно показало, що у м’язі, який травмований, утворюється шрам, але він ще не до кінця затягнувся. Тому про моє повернення на поле найближчим часом розмови не йдуться. Як і прогнозувалося спочатку, на відновлення піде близько 4-5 тижнів.

– Думок про форсування відновлення не було?

– Звичайно, ні. Я тільки-но приступив до легкої бігової роботи. Поки не думаю не лише про роботу з м’ячом, а й про спринт або бігову роботу високої інтенсивності. У мене така травма, що якщо її не вилікувати ґрунтовно та отримати рецидив, то можна випасти з ладу десь на два або навіть два з половиною місяці. Тож поспішати немає жодного сенсу. Треба працювати і планомірно відновлюватися щодня.