Головний тренер «Шахтаря» Ігор Йовічевіч проаналізував поєдинок УПЛ із «Зорею» (2:2)

– Ігоре, що можете сказати про сьогоднішнє суддівство?

– Можемо сказати точно, що суддівство нам не допомагає. Це очевидно. Щоб ніхто не думав, начебто судді нам допомагають. І сьогодні був доказ цьому: абсолютно чистий перший гол, і другий гол теж. Однак суддівство також має свій комітет, що розбирає гру, як я розбираю гру своєї команди. Вони повинні зробити висновки. Але це два чисті голи. Перший – точно. Тому що Степаненко не грав той м’яч, забив інший футболіст – чистий гол. І ми говоримо про явну помилку. Звісно, коли зараз дивишся на повтор, і команда теж подивилася, то це очевидно впливає на результат. Який був другий тайм – за енергією, динамікою, проте після таких незарахованих голів… Хто у футболі розбирається, той розуміє, що це виграшний матч. Це виграшний матч. Ти дістаєш позитивні емоції і доводиш до кінця гру до позитивного результату. Не зараховують один, не рахують другий – то скільки голів треба забити, аби виграти матч? Очевидно, що сьогодні суддівство було не на нашу користь. Однак ми й не просимо, щоб судили на нашу користь, – просто прагнемо, аби було справедливо. Сьогодні не було так.

– Наступний матч із «Дніпром-1» – зустріч лідерів.

– Так, дуже важливий матч для нас – з погляду характеру, турнірної таблиці, щоб показати, хто найкращий у цій першій частині сезону. Це виклик для команди, і ми готуватимемось до відмінного суперника – «Дніпра-1». Маємо кілька днів, аби підготуватися. Покажемо, що ми команда і що готові змагатися за найвищі цілі.

– Сьогодні перед матчем винесли кавун як символ повернення Херсона. Чи важливо це для вас?

– Абсолютно. Знаєте, протягом усієї Ліги чемпіонів ми рівняємось на людей, які захищають Україну, й пишаємось ними. Вони своєю енергією несуть нас уперед, і хлопці точно знають у глибині душі, для кого грають. На настанові сьогодні я також дав приклад: спортивні цілі та спортивна війна – це як справжня війна. Це маленькі битви, які ти маєш вигравати, якщо прагнеш виграти війну. У нашому випадку – чемпіонство, а в реальному житті – це справжню війну. І Херсон – це одна битва. Це наша «Зоря», це наш «Дніпро-1». А кавун, ви знаєте, це символ Херсона. І ми всі радіємо, що цю маленьку битву виграно. Не завершено війну, проте крок за кроком. Це дуже важливо для України. Тож ми пишаємось і тримаємо за них кулаки.