Молодіжна збірна України в другому матчі плей-офф кваліфікації до чемпіонату Європи-2023 зустрічалася зі Словаччиною.
Плей-офф за вихід на Євро-2023
Україна – Словаччина 3 : 0.
1 – 0. Сікан – 48.
2 – 0. Сікан – 54.
3 – 0. Сікан – 66.
Україна U-21: Трубін – Сич, Таловєров, Сирота, Драмбаєв – Криськів (Желізко, 89), Бондаренко (Очеретько, 89), Михайленко (Бражко, 46), – В’юнник (Назаренко, 46), Сікан (Ванат, 71), Судаков.
Запасні: Фесюн, Боль, Кухаревич, Ярмолюк.
Словаччина U-21: Белко – Месик, Оберт, Немчик, Датко – Кадак (Мисловіч, 62), Покорни, Лаврінчик (Голян, 62), – Суслов, Стрелец (Галчик, 81), Капралик.
Запасні: Лудга, Суля, Коша, Небила, Труса, Войтко.
Попередження: В’юнник, Сирота – Капралік, Покорни, Суслов.
Побачити невдоволеним Руслана Ротаня можна вкрай рідко. Під час відбору наставник молодіжки виглядав спокійним навіть після поразок. Але між іграми зі Словенією 40-річний спеціаліст неодноразово робив шпильки на адресу суперника та його рішення провести перший поєдинок на штучному газоні. Сьогодні грали на трав’яному покритті. Чи стало від цього легше? Навряд. Безумовно, це претензія не до польської сторони, яка гостинно дозволила нам зіграти на міській арені у Бельсько-Бялій, плюс дощова погода була абсолютно проти комбінаційного футболу. Але від факту нікуди не втечеш: на такому газоні у поточному сезоні навіть в Першій лізі України ще ніде не грали.
“Жовто-сині” провели у стартовому складі три заміни у порівнянні з попередньою зустріччю. Дві з них стосувалося оборони: Драмбаєв вийшов замість дискваліфікованого Вівчаренка, а Таловєров витіснив Батагова. Ще одна ротація стосувалася нападу: один запасний форвард нашого гранду (Сікан) вийшов замість іншого резервіста нашого гранду (Ванат).
За перший тайм команди створили по одній гарній нагоді забити. У гостей знову проблеми нам в центрі штрафного створював Суслов, який із десяти метрів не зміг пробити Трубіна. Біля протилежних воріт Сікан дуже цікаво вивів віч-на-віч з голкіпером Сича, але українець дуель програв.
Фактично це все, що можна згадати за першу половину зустрічі. Словаки одразу дали зрозуміти, що їх не цікавлять ці пафосні фрази про красу гри чи яскравий футбол. Вони приїхали за результатом та готові 90 хвилин стояти в обороні. Наші ж хлопці, завдяки високоефективній школі української Прем’єр-ліги, гадки не мають, як грати першим номером за тотального контролю м’яча. Тобто фактично майже весь тайм ми спостерігали перекочування з флангу на фланг, спроби Драмбаєва завантажувати зі свого флангу чи знаходити можливості для розрізних передач, яких було вкрай мало. Відсутність ідей також була пов’язана з відсутністю швидкостей. Нам було конче потрібно додавати у швидкості переміщення м’яча, але ж не на такому газоні.
Шансів на контратаки гості нам майже не дарували. Цікаво вибігти вперед вдалося лише раз: незадовго до свистка на перерву, але удвох проти трьох захисників щось неординарне створити не вдалося, тому все завершилося банальним дальнім ударом Бондаренка.
Тайм номер два показав, чому наші крайні захисники вже грають у бельгійському чемпіонаті, а на вістрі двічі опинився Сікан. Той самий нападник, який до цього забив у 2022-му лише один гол.
Перший гол: закидання на Сича на правий край штрафної, а той з другої спроби все ж відправив м’яча повз голкіпера, хоча не бив, а просто скинув на Сікана. Другий гол: тепер закидання на нашого захисника на протилежному фланзі, Белко удар Драмбаєва головою відбив, але точно на ногу нападникові.
Було побоювання, що наші хлопці притиснуться до своїх воріт і все ж припустяться помилки. Але іншої думки був Криськів. Резервіст “Шахтаря” виграв забігання до чужого штрафного, забрав навкруги себе двох захисників та голкіпера й зробив ідеальну передачу на Сікана – не забити буде неможливо.
Словаки не полишали надій розпечатати Трубіна, але в обороні у нашого суперника був такий бардак, що й ми мали нагоди забити ще. У підсумку ж більше голів глядачі не побачили. 3:0 – цього більш ніж достатньо для нас, щоб вийти на чемпіонат Європи серед молодіжних збірних.
Данило Сікан вперше в кар’єрі оформив хет-три. Напевно, це один з найкращих матчів для нападника з часів молодіжного ЧС, який ми виграли. Але, що цікаво, коли через роки будете згадувати цей матч, не забувайте, що форвард тричі забивав фактично у порожні ворота. Хоча у будь-якого форварда має бути не тільки вміння забивати, а й майстерність знаходитися у необхідному місці.
Ми на Євро-2023, проте це ще не все. На тому ж чемпіонаті Європи розігруватимуться три путівки на футбольну Олімпіаду-2024, яка відбудеться в Парижі. Саме ця мета має стати новою для нашої молодіжки.