– Пане Андрію, чи можна охарактеризувати цей матч одним моментом наприкінці першого тайму? Тоді, коли Назар Волошин після контакту з гравцем ПАОКа просто зупинився, гра продовжилася, і кияни пропустили перший м’яч, що фактично поставило хрест на шансах Динамо.

– Знаєте, у першому таймі Динамо грало більш агресивно та дисципліновано. Було видно, що їхній настрій відрізнявся від того, що ми бачили в першій зустрічі. Але ключову роль зіграла втрата концентрації в один момент наприкінці першого тайму. Просто в цьому епізоді ПАОК одразу ж покарав. Це суто секундна втрата концентрації, яка призвела до пропущеного гола.

Звісно, помилка Волошина очевидна. У таких матчах і подібних моментах зупинятися не можна в жодному разі – потрібно допрацьовувати до кінця. Він спочатку схопився за ногу, потім побіг, але було вже занадто пізно. Гравець ПАОКа опинився на вбивчій позиції і виконав як слід.

– Що можете сказати про гру Динамо в другому таймі?

– Дивіться, другий гол у ворота Динамо на початку другого тайму прийшов через те, що повністю провалився центр оборони. Янніс Константеліас прийняв м’яч між лініями, пройшов по діагоналі Кендзьору, потім Тіаре та поклав м’яч точно в кут. Це майстерність. І знаєте, після такого удару та рахунку 0:2 вже важко про щось говорити. Найприкріше те, що я б не сказав, ніби ПАОК викладався в цьому матчі на всі 100%.

– У мене взагалі склалося враження, що ПАОК – це не якась захмарна команда. Просто нинішній рівень Динамо такий, що суперник навіть на півоберта може спокійно обігравати киян.

– Так. Склалося відчуття, що греки просто грали за рахунком, особливо в першому таймі. Ми бачимо, який зараз рівень… Звісно, шкода, що Динамо не проходить далі. Але, можливо, Ліга конференцій на цьому етапі для команди Костюка буде навіть кращим варіантом. Хоча туди ще треба пробитися. Попереду, дай боже, два раунди кваліфікації.