Білоруський тренер Олег Дулуб прокоментував поразку «Динамо» від ПАОК (2:3) у першому матчі кваліфікації Ліги Європи.

– Попри забитий м’яч Бражка, в усіх трьох пропущених голах можна знайти його недопрацювання, а другий м’яч у ворота киян – це взагалі гольова помилка від Володимира. Як оціните виступ оборонної лінії «Динамо» загалом?

– Я для себе намалював три проблемні зони в захисті «Динамо». Перша – зона за спиною Дубінчака, куди ПАОК виходив за рахунок діагоналей, плюс підключення крайніх захисників. Доки грав Герреро, він узагалі не допрацьовував під час гри в обороні. Друга зона – між Кендзьорою та Біловаром. І третя – безпосередньо опорна зона.

Але я б не списував усе на Бражка. Його помилка мала швидше тактичний характер – є залізне футбольне правило: у підкатах м’яч у бік власних воріт не вибивається. На мій погляд, це був просто нещасний випадок.

Я б подивився ширше: в опорній зоні були ще Шапаренко та Піхальонок. Суперник забив свої м’ячі саме звідти. Зрозуміло, що був програш безпосередньо в цій зоні.

Усе змінилося, коли з’явився Буяльський та Лонвейк. Почали виникати моменти, і та весела кінцівка могла взагалі завершитися розгромом. У Пономаренка на 83-й хвилині протягом однієї хвилини було два залізних моменти, причому Буяльський виводив його на шикарну ударну позицію.

– Чи не стає тренерський штаб заручником ситуації, коли єдиним дієвим рішенням, якщо гра не йде або йде не за планом, є вихід Ярмоленка та Буяльського?

– Я не думаю, що тренери є чиїмись заручниками чи відчувають якийсь тиск. Вони самі ухвалюють рішення. Є досвідчені гравці з креативом, і ми бачимо, що Буяльського та Ярмоленка вистачає фізично. Будь-яка команда – це пошук ідеального поєднання виконавців.

Наприклад, ми раніше говорили, що Дубінчак дуже погано поєднується з Редушком, бо вони діють однопланово, закривають зони один одному, і у Влада немає свободи дій. Коли вийшов Герреро, у Дубінчака відкрився фланг – і пішла гольова передача. Але при цьому відразу просів правий фланг, де діяв Волошин.

Мені було дуже цікаво порівнювати цю гру з матчем проти «Університаті». У першому таймі вся гра будувалася через Дубінчака, Шапаренка, Герреро на лівому фланзі. Але щойно з’явилися Ярмоленко та Буяльський, відразу іншим став Кендзьора, якого до цього тягнуло в центральну зону.

Пішла його передгольова передача на Буяльського, скидання і завершення Лонвейка. Це і є та футбольна «хімія», взаємодія гравців. Поява одного-двох таких виконавців здатна перевернути всю гру з ніг на голову.

Тому що ось до виходу Буяльського та Ярмоленка мені здавалося, що, скоріше, 1:4 буде. А тут просто з ніг на голову все перевернулося, – сказав Дулуб.