Спочатку Танташев дозволив продовжити гру після того, як Дезіре Дуе впав у боротьбі з Дієго Гомесом, але змінив своє рішення після того, як його покликали до монітора VAR.

“Я бачив це на екрані VAR, коли вони це переглядали. Я стояв за спиною арбітра і не можу бути об”єктивним. У арбітра було перше враження. Він сказав, що гравець сам кинувся, намагаючись спровокувати контакт. Потім VAR, на їхню думку, підтвердив, що це пенальті. Я подивлюся це уважніше. І коли я дивлюся на ігровий момент, звісно, він був у повітрі, він дуже технічний і здатен рухатися в такому маленькому просторі”, – цитує Дешама Reuters.

Ще перед матчем Альфаро наполягав, що те, чого досягла його команда, було винятковим. Але він визнав, що завершення турніру принесло суперечливі емоції після того, як команда підійшла так близько до успіху в матчі проти дворазових чемпіонів світу.

“Я залишаю чемпіонат світу зі спокійною душею, знаючи, що ми грали. Мені сумно, бо я хотів пройти далі, а поразка, звісно, ніколи не робить тебе щасливим. Я не люблю програвати ні в чому. І, як я сказав команді в роздягальні, якщо ти хочеш бути переможцем, перше, що ти маєш зробити, – це навчитися програвати”, – додав Альфаро.

Контракт Альфаро завершується наприкінці року, і 63-річний аргентинець, який більшу частину своєї кар”єри тренував у національному чемпіонаті рідної країни, сказав, що не впевнений у своєму майбутньому. Але водночас він явно відчуває глибоку вдячність до країни, яка стала для нього близькою.

“Сьогодні в мене відкриті рани. Я стікаю кров”ю. Я насправді не можу зараз розмірковувати, бо переповнений емоціями. Думаю, мені потрібно дочекатися, поки все заспокоїться. Усе має заспокоїтися, і тоді ми побачимо, що буде. Я чесно не знаю, що робитиму в професійному плані. Для мене немає кращого місця, ніж Парагвай. Ця країна відчинила переді мною свої двері, клуби відчинили переді мною свої двері, ті стосунки, які я маю з гравцями, ті стосунки вдячності, які я маю з усіма”, – підсумував Густаво.