Фланговий захисник Ілля Путря, який приєднався до «жовто-чорних» на правах оренди з черкаського «ЛНЗ», у своєму першому інтерв’ю у статусі гравця «Буковини» розповів про причини свого переходу до чернівецького клубу, роботу із Сергієм Шищенком у юнацькій команді «Шахтаря» та перші враження від перебування у новому клубі.

Досвідчений захисник також поділився очікуваннями від майбутнього сезону в Українській Прем’єр-лізі та зізнався, що після травми має величезне бажання знову регулярно виходити на футбольне поле.

– Вітаємо тебе в «Буковині»! Розкажи, як з’явився варіант із твоїм переходом до чернівецького клубу і чому вирішив прийняти цю пропозицію?

– Дуже дякую! Радий стати частиною «жовто-чорної» родини. Усе почалося з телефонного дзвінка Сергія Шищенка. А коли телефонує Сергій Юрійович, то відмовити неможливо взагалі (сміється). Саме фактор головного тренера став ключовим у моєму переході до «Буковини». Ми разом працювали ще в «Шахтарі» U-19, і мені дуже хотілося знову попрацювати під керівництвом Сергія Юрійовича, але вже в дорослому футболі. Тому ми швидко дійшли згоди.

– Пригадай той період роботи із Сергієм Юрійовичем у юнацькій команді «Шахтаря». Яким він тобі запам’ятався?

– Спогади лише найкращі. До приходу Сергія Юрійовича команда виступала не надто вдало, а після його призначення ми, здається, виграли дев’ять матчів поспіль. Це був дуже хороший період, хоча й тривав лише пів року, адже потім я перейшов до молодіжної команди U-21. Разом із Сергієм Юрійовичем тоді також працював Григорій Володимирович Чурілов. Вони створили сильний тренерський тандем, і мені дуже подобалося працювати під їхнім керівництвом.

– Власне, Григорія Володимировича ти також добре знаєш?

– Так. Ми знайомі вже понад 20 років. Ми з одного міста – з Маріуполя. Свого часу він тренував хлопців 1996 року народження, а я був у команді 1998 року. Ми завжди підтримували зв’язок.

– У попередньому сезоні ти пропустив чималий період через травму. Чи можна сказати, що зараз ти особливо голодний до футболу?

– Дуже голодний! В індивідуальному плані минулий сезон для мене склався невдало через травму, хоча для команди він став історичним. Зараз хочу надолужити втрачене, нагадати про себе. Саме тому я прийняв пропозицію «Буковини». Переконаний, що в нас усе вийде.

– У березні «Буковина» перемогла «ЛНЗ» у чвертьфіналі Кубка України. Яким тобі запам’ятався той матч і яке враження тоді справила наша команда?

– Це був дуже хороший матч, справжній кубковий двобій. До того ж усе вирішувалося в дуже драматичній серії пенальті. Я стежив за «Буковиною» не лише через той поєдинок. Знав багатьох футболістів, знав головного тренера, тому регулярно слідкував за командою. «Буковина» – дуже якісна команда, яка підтвердила свій рівень результатами. «Жовто-чорні» провели по-справжньому історичний сезон, зазнавши лише однієї поразки в чемпіонаті. Я був приємно вражений такими яскравими виступами команди.

– Ти вже бачив календар нового сезону УПЛ і знаєш, що в першому турі «Буковина» зустрінеться саме з «ЛНЗ». Якою була твоя реакція на цю новину?

– Одразу подумав: «Ну чому саме ЛНЗ?» (усміхається). На жаль, через умови орендної угоди я не можу грати проти свого клубу. Звісно, прикро, але такі правила, це футбол. Я впевнений, що хлопці віддадуть усі сили в першому матчі сезону, а вже з другого туру я зможу допомагати команді на полі.

– Поділися своїми враженнями від перших днів перебування в «Буковині», від перших тренувань, від знайомства із новими для тебе людьми та загалом від нового клубу.

– Мені тут усе дуже подобається. У клубі панує по-справжньому сімейна атмосфера. Усе організовано дуже професійно, водночас почуваєшся комфортно і затишно. Мене чудово прийняли в команді. Зараз ми працюємо у дворазовому режимі. На тренуваннях важко, але це збори, і така робота необхідна. Готуємося до старту нового сезону на максимум.