Протягом своєї яскравої ігрової кар’єри зірковий нападник захищав кольори кількох іменитих клубів по обидва боки Атлантики. На батьківщині він здобув славу, виступаючи за «Португезу», «Палмейрас» (у складі якого став дворазовим чемпіоном Бразилії та дворазовим чемпіоном штату Сан-Паулу), а також за «Сан-Паулу». Європейський етап кар’єри форварда пов’язаний із мадридським «Атлетіко», разом із яким бразилець завоював титул чемпіона Іспанії у 1977 році та став володарем Кубка Іспанії у 1976 році.

Окрім клубних успіхів, Лейвінья залишив помітний слід і в історії національної збірної Бразилії. Він був безпосереднім учасником фінальної частини чемпіонату світу 1974 року, де встиг зіграти у трьох поєдинках за «селесао».

Варто також зауважити, що футбольна династія родини продовжилася і в наступних поколіннях: Лейвінья приходився рідним дядьком колишньому відомому півзахиснику англійського «Ліверпуля» та збірної Бразилії Лукасу Лейві.