Захисник КСУ «Крайова» Олександр Романчук пригадав період своїх виступів за «Дебрецен» та порівняв враження від перебування в Угорщині та Румунії.

– Як для футболіста для мене це був крок уперед, але психологічно й морально було трохи важко, бо це нова країна, нова мова. Я не знав тоді англійської, звісно ж, і угорської. Це був виклик для мене як для людини, як для футболіста, і перший час було дуже важко адаптуватися до того менталітету, до їхнього підходу.

Не можна сказати, що мені вдалося одразу проявити себе на 100 відсотків, але з часом, коли я підучив мову, коли зрозумів більше, що від мене вимагають – тоді я втягнувся і за рахунок підтримки моїх партнерів по команді, тренера почав виходити на найкращий рівень, який я можу показати там.

– Твоя англійська – дуже хороша. Чи знав ти англійську, коли поїхав до Угорщини чи вже вивчив там?

– Не можу сказати, що англійська в мене хороша. Я її підтягнув саме коли переїхав в Угорщину. Десь за пів року я вже розумів повністю все, а за рік вже міг давати інтерв’ю, говорити вільно англійською.

Тому досвід безцінний – як досвід футболіста, що грає за кордоном, так і як людини, тому що вивчив англійську і зараз можу комунікувати в будь-якій європейській команді на цій мові.

– Які головні відмінності між Румунією та Угорщиною? Культура, футбол, люди.

– Мені комфортніше в Румунії з тої причини, що тут ближчий менталітет людей до українського. Вони тут набагато тепліші люди в спілкуванні з тобою. Якщо тобі щось треба, якщо ти звертаєшся до них – вони більш приємні.

Угорський менталітет – холодний, більш черствий. Хоча, звісно, залежить від людей, там також було дуже багато приємних людей, але загалом, якщо вибирати, наприклад, на майбутнє: поїхати грати в найкращу команду Румунії чи в найкращу команду Угорщини, з однаковими умовами – то я обрав би, напевно, Румунію, тому що мені й моїй сім’ї тут комфортніше, – сказав Романчук.