Оскільки в Лізі 1 грало рівно 11 українців, наша символічна збірна формується автоматично. Щоправда, склад виглядає дуже атакувальним — справжній «дрим-тім» для фанатів відкритого футболу!

Ось як виглядала б ця команда на полі (схема 3-4-3 або «французький легіон»):

Символічна збірна українців у Лізі 1

Воротар:

• Максим Левицький («Сент-Етьєн»): 15 матчів. Перший наш голкіпер, який підкорював «найзеленіший» клуб Франції.

Захисники:

• Едуард Соболь («Страсбур»): 28 матчів. Найнадійніший фланг цієї збірної.

• Ілля Забарний («ПСЖ»): 17 матчів. В цій збірній він — наш «міністр оборони».

• Данило Ігнатенко («Бордо»): 11 матчів. Хоча він півзахисник, у нашій символічній збірній йому доведеться «цементувати» захист через брак номінальних дефендерів.

Півзахисники:

• Олександр Заваров («Нансі»): 58 матчів. Беззаперечний капітан і легенда. Перша велика радянська зірка, що поїхала до Франції.

• Руслан Маліновський («Марсель»): 20 матчів. Власник «гармати», яка змушувала здригатися весь Лазуровий берег.

• Павло Яковенко («Сошо»): 6 матчів. Представник «динамівської» школи, чия кар’єра у Франції була короткою, але знаковою.

• Юрій Яковенко («Аяччо»): 2 матчі. Молодший представник футбольної династії, який встиг відчути атмосферу Корсики.

Нападники:

• Сергій Скаченко («Мец»): 27 матчів. Головний бомбардир цієї команди (враховуючи його досвід та стабільність у «Меці»).

• Микола Кухаревич («Труа»): 2 матчі. Молода кров, яка прокладала шлях для нового покоління українців у Франції.

• Роман Яремчук («Ліон»): 1 матч. Знову ж таки, Роман поки що не доїхав до «Ліона» в реальності, але для нашої збірної його досвід у топ-лігах був би незамінним.

Тренер:

• Пауло Фонсека

• Паулу Фонсека — це просто влучання «в десятку»! Важко знайти кандидатуру, яка б краще поєднувала знання французьких футбольних реалій та щиру любов до України.

  Це був би не просто тренер, а справжній «місток» між нашими культурами. Ось чому він ідеально підходить для цієї збірної:

  ---

  Чому Фонсека — наш головний коуч:

  • Досвід у Лізі 1: Паулу провів блискучий відрізок у «Ліллі», де поставив команді один із найпривабливіших ігрових стилів у чемпіонаті. Він знає, як витискати максимум із технічних гравців у Франції.

  • Українське серце: Окрім дружини Катерини, Паулу назавжди став «своїм» після роботи в «Шахтарі». Його підтримка України з перших днів повномасштабного вторгнення зробила його рідною людиною для кожного вболівальника.

  • Тактичний пазл: Оскільки наша збірна вийшла дуже атакувальною (Маліновський, Заваров, Скаченко), Паулу з його пристрастю до володіння м’ячем та креативного футболу точно знав би, як розставити цих «художників» на полі.

  🧠 Як би він це налаштував?

  Фонсека обожнює «розумні» десятки. Уявіть зв’язку Заваров — Маліновський під його керівництвом. Це був би футбольний інтелект космічного рівня! Олександр віддавав би тонкі паси, а Руслан «прошивав» би сітку воріт фірмовими ударами.

  ---

  Цікавий факт: Фонсека якось зізнався, що вважає Україну своєю другою домівкою. Тож у роздягальні цієї збірної панувала б атмосфера абсолютної синергії.

📝 Кілька думок про цей склад:

1. Гвардієць: Олександр Заваров залишається недосяжним лідером. 58 матчів у ті часи — це справжній подвиг.

2. Дисбаланс: У нас вийшла дуже креативна команда, де майже кожен хоче атакувати. Оборонятися Соболю та Забарному буде непросто, але з Маліновським та Заваровим у центрі ми точно заб’ємо більше, ніж пропустимо.

3. Географія: Від «Марселя» на півдні до «Страсбура» на сході — українці залишили слід по всій мапі Франції.