“Манчестер Юнайтед” минулими вихідними буквально катком проїхався по конкурентах із “Сіті”. Такий багатообіцяючий початок від нового наставника команди натякає на те, що навіть лідеру АПЛ варто бути обережними.
АПЛ, 23-й тур.
Арсенал – Манчестер Юнайтед 2 : 3.
1 – 0. Мартінес – 29-автогол.
1 – 1. Мбемо – 37.
1 – 2. Доргу – 51.
2 – 2. Меріно – 84.
2 – 3. Кунья – 87.
“Арсенал”: Рая — Тімбер, Саліба, Ґабріел, Інкап’є (Уайт, 58) — Едеґор (Меріно, 58), Субіменді (Езе, 58), Райс — Сака, Жезус (Дьокереш, 58), Троссар (Мадуеке, 75)
“Манчестер Юнайтед”: Ламменс — Далот, Маґуайр, Мартінес, Шоу — Каземіро, Майну — Діалло (Мазрауї, 88), Фернандеш, Дорґу (Шешко, 81) — Мбемо (Кунья, 69)
Попередження: Райс (64), Езе (90+1)
Поєдинок на Емірейтс мав велике турнірне значення. Арсенал після двох поспіль нічиїх не міг дозволити собі осічку, адже Манчестер Сіті з Астон Віллою підійшли на відстань чотирьох очок – “каноніри” були зобов’язані відновлювати свої +7. Манчестер Юнайтед же у разі перемоги піднявся б у зону Ліги чемпіонів.
Протистояння мало не тільки історичне тло й цікавило не тільки статусом. Нинішній матч став ще й особистим протистоянням між Майклом Карріком і Мікелем Артетою. У 2013 році The Sun писало про визначну роль нинішнього коуча МЮ в сезоні 2012/13, але за всіма показниками його випереджав сьогоднішній тренер Арсенала – тепер баск мав довести перевагу над англійцем у новій ролі.
Плюсом була майже оптимальна кадрова ситуація обох команд. “Каноніри” спробували повторити ідею з виїзду в ЛЧ, виставивши Жезуса на вістрі атаки, але загальна структура стала збалансованішою. В центр повернулися Едегор і Райс, а позицію лівого захисника віддали обережнішому Інкап’є. “Дияволи” ж повторили основу з переможного матчу проти Сіті.
У контексті можливого чемпіонства північних лондонців вболівальники та експерти відзначають нудний стиль гри “гармашів”. Доходить до того, що стиль Мікеля Артети називають антифутбольним. Арсенал дійсно занадто перекошений в бік контролю м’яча, високого пресингу й обережності – зокрема, команда майже ніколи не пасує через центр. От тільки критики забувають про другу результативність АПЛ (після Сіті) й перебування в топ-3 за моментами.
Перші півгодини проти МЮ продемонстрували, що говорити про антифутбольність Арсенала смішно. Хоча б через смішні показники пасів на чужій третині. Якщо “каноніри” демонструють антифутбол, то у що грав МЮ? Команда віддала м’яч і взагалі не атакувала.
При цьому на скріншотах помітно, що підопічні Мікеля Артети вмикали високий пресинг вже на стадії білд-апу Манчестер Юнайтед. Це – доволі ризикований стиль гри.
Дійсно, до 18-ї хвилини 72% володіння господарів не приносили небезпечних моментів. Чотири постріли по воротах були неточними або пройшли в блок з негострих позицій, однак п’ятий мав завершуватись взяттям воріт “дияволів” – звісно ж, після стандарту. Субіменді замикав навіс від Райса, спрямувавши м’яч під поперечку й змусивши Ламменса рятувати.
А на 29-й хвилині Арсенал продемонстрував, що і в позиційному наступі здатний демонструвати неймовірний рівень. “Каноніри” протягом двох хвилин тримали м’яч під контролем на чужій третині, завершивши позиційну атаку діагоналлю з лівого флангу на дальню стійку – там Сака розвернувся й виконав крос, а Едегор підрізав його на лінію воротарського.
Там опинився Тімбер (крайній захисник). Юрр’єн пробив у боротьбі з Лісандро Мартінесом і прошив Ламменса. АПЛ записала взяття воріт як автогол, що було помилкою, хоча навіть якщо так – автоголи мають властивість залітати, якщо стягуєш у власний штрафний аж дев’ять футболістів. У Арсенала було 6 в чужому + 2 на підбиранні. Це в тему до “антифутбольності” лондонців.
І все було б нічого, якби після стартової 30-хвилинки Арсенал не завершився. Команда Мікеля Артети, по-перше, перестала загострювати. Із 30-ї до 55-ї хвилини претендент на чемпіонство Англії провів лишень один заблокований удар, а перший незаблокований стався аж на 65-й. Дійсно небезпечних моментів “гармаші” не створювали аж до 83-ї – і це навіть після виходу Езе, Дьокереша, Меріно та Мадуеке.
Але це ще півбіди. Північні лондонці виграли чимало матчів за такого малюноку гри, однак найкраща оборона АПЛ несподівано почала нервувати вже після забитого гола. І не тільки оборона, хоча особливих передумов не було – МЮ час від часу пробував підтискати, але здебільшого чекав шанс на контратаках. І дочекався.
Так, вже на 31-й хвилині Каземіро запустив Мбемо у прорив по флангу, а той скинув на лінію штрафного під удар Бруну. Португалець пробив неточно. На 34-й же Бруну Фернандеш зачепився за розрізний пас по центру, скориставшись грубою позиційною помилкою Саліба, але постріл метрів з 12-ти пройшов повз ліву стійку.
Ще за три хвилини Арсенал догрався. Субіменді в простій ситуації припустився обрізки, викотивши м’яч в ноги Мбеумо. Звісно ж, після цього камерунець реалізував вихід віч-на-віч – 1:1! Можна говорити про “допомогу” з боку “канонірів”, однак це нікого не цікавить. Тим паче за відсутності контргри.
Але на початку другого тайму команад Мікеля Артети взагалі віддала контроль. Якщо до перерви Манчестер Юнайтед не проводив тривалих перекатів за центральним колом, то тепер це дозволяли. “Дияволи” ж покарали за таке ставлення вже на 50-й хвилині, реалізувавши прекрасний випад через центр – те, чого Мікель Артета завжди уникає в своїх позиційних атаках.
Доргу обігрався з Бруну Фернандешем у стіночку в зоні перед штрафним, після чого виконав фантастичний постріл у ліву дев’ятку. М’яч залетів у ворота рикошетом від поперечки. 1:2!
Подальші 30 хвилин можна викинути в смітник. Манчестер Юнайтед на цьому відрізку мав лишень один удар, а п’ять спроб Арсенала не приносили жодної гостроти. Наскільки підопічні Мікеля Артети спростовували критику за нудний футбол без якісних атак в першій третині зустрічі, настільки ж вони підігрували хейтерам протягом наступної години.
Втім, кількість поступово переросла в якість. На 83-й хвилині Сака міг забивати в атаці другим темпом після кутового, вгативши з правого краю штрафного під ближню стійку. Ламменс врятував, однак кутовий на 84-й завершився невдалим виходом Сема. Далі стався удар в порожні й винос від Куньї, добивання від Меріно й винос від свіжого Шешко – втім, м’яч вже перетнув стрічку. 2:2!
Чи був гол логічним і заслуженим? Навряд чи. Але й гол Манчестер Юнайтед на 87-й не випливав із ходу зустрічі. Тим не менш, “дияволи” зробили це, організувавши ще одну швидку атаку через центр з ефектною комбінацією в завершенні. “Вишенькою” став удар Куньї – до речі, він теж вийшов на заміну – з дистанції під дальню стійку. 2:3!
І ось Арсенал вже не зміг врятуватись. Фінальний свисток зафіксував другу поспіль перемогу Майкла Карріка у двох матчах на чолі МЮ! Манкуніанці піднялись у зону ЛЧ, закрутивши інтригу в боротьбі за чемпіонство!