14 січня 2026 року. 19:00. Танжер. «Стад Ібн Батута».

Кубок африканських націй – 2025. Півфінал.

Де подивитися: MEGOGO

Перший півфінал КАН-2025 – це не просто повторення епічного фіналу КАН-2021, коли єгиптяни в плейоф впоралися в основний час тільки з Марокко (2:1), а з івуарійцями, камерунцями і сенегальцями – 0:0 після 120 хвилин гри та серії пенальті. А скоріше повторення протистояння Мохаммеда Салаха, який вже на злеті великої кар’єри (у саудівців ще може пограти, звичайно) сподівається все-таки вперше виграти континентальний трофей, проти експартнера по «Ліверпулю» – вже такого ж 33-річного Садіо Мане, але з виграним Кубком африканських націй. При цьому в помічниках у Салаха, який вже програв два фінали КАН – вже досвідчений і зірковий Омар Мармуш, а також джокер Емам Ашур, тоді як у Мане якість партнерів по атаці – в цілому, трохи вища. До того ж, «Леви Теранги» вже звикли грати на танжерському 75-тисячнику – хоча тепер на «Гранд де Танжер» (друга назва арени) буде гранд-півфінал: обидві команди показали схожі результати, вигравши чотири з п’яти зіграних матчів у турнірі – хоча здобувалися ці перемоги теж по-різному (іноді – з нальотом сенсації).

Сенегал – Єгипет: букмекерські коефіцієнти

Чотири перемоги сенегальців в Танжері, а також досить солідна гра – ймовірно, вплинули і на котирування букмекерів: є невеликий фаворитизм номінальних господарів. Перемога підопічних Пап Тіава в лінії БК GGBET оцінюється в 2.12 («трохи більше двійки»), нічия – майже трійкою, а коефіцієнт на перемогу «Фараонів» перевалив вже за четвірку (близько 4.14 – можливо, буде і вище).

Сенегал

Нагадаємо, в груповому турнірі у «Львів Теранги» були дві великі перемоги і нічия з ДР Конго (чи варто трактувати ці 1:1 як втрачену перемогу – питання дискусійне), потім у 1/8 фіналу сенегальці вже після стартової п’ятихвилинки сенсаційно пропустили від скромного Судану – хоча і відповіли трьома м’ячами (а могли і п’ять-шість голів забити). Та й у чвертьфіналі проти Малі – 10-ї команди внутрішньоафриканського рейтингу – підопічні Пап Тіава здобули «лише» мінімальну перемогу – якщо дивитися тільки на табло. Хоча і на ці 1:0 можна подивитися під різними кутами. По-перше, якби не кіпер малійців Джигі Діарра – рахунок був би великим. З іншого боку, пропущений м’яч у першому таймі – наслідок саме технічної помилки Діарра, який не зумів перехопити простріл зліва – м’яч пройшов під рукою Джигі, який невдало склався – Іліман Ндіає легко доправив його у сітку. Звичайно, потім Діарра витягнув все, що можна – включаючи дійсно ефектні сейви (і вихід тет-а-тет Пате Сіссе) – але і малійці весь другий тайм провели в меншості (підвів капітан команди Ів Біссума, отримавши другу жовту картку).

Відповідно, одна з проблем Сенегалу – можливо, єдина – команда недозабиває голів, а іноді може і пропустити, незважаючи на Едуара Менді в «рамці». Хоча в цілому Пап Тіав може бути задоволений своєю обороною – всього два пропущених м’ячі (з конголезцями позначилася якість ветерана Седріка Бакамбу, з суданцями – виконання удару «з точки в точку») і три «кліншити». Та й 11 забитих голів – теж дуже пристойний результат. І, головне, у «Львів Теранги» є організація гри. У континентальному рейтингу Сенегал поки що поступається тільки Марокко – і якщо Пап Тіав і його команда не тільки вийдуть у третій фінал КАН за чотири останні розіграші турніру, але ще й виграють – точно стануть найкращою командою Африки (не тільки де-факто, але й де-юре).

Єгипет

Найбільш титулована африканська збірна – саме єгиптяни не тільки вигравали КАН сім разів, але і єдиними сподобилися на «хет-трик» – вже зарекомендувала себе максимально непередбачуваною командою. «Фараони», на відміну від Сенегалу, куди менш впевнено пройшли груповий етап (0:0 проти Анголи – нехай навіть з ротацією, переможний гол із Зімбабве в компенсований час, а з ПАР – з пенальті). У матчі 1/8 фіналу з Беніном взагалі дійшло до овертайму – бажання утримати перевагу ледь не зіграло з підопічними Хоссама Хассана не найдобріший жарт (перемогти Бенін не міг – хіба що в серії пенальті – але нерви «Фараонам» точно полоскотали). Потім, звичайно, позначився клас єгиптян і ставка на стандарти – але навіть на тлі цього всього якось не вірилося, що Салах з Мармушем можуть щось протиставити молодим і завзятим івуарійцям – нехай і сенсаційним, але все ж чинним чемпіонам КАН.

А Єгипет зміг! Причому без овертаймів, без голів у компенсований час, з пенальті або за допомогою VAR, без вилучень у складі суперника! Та ще й пропустивши два м’ячі! Іноді, звичайно, трапляються і такі сенсації, що надають футболу певного шарму. Хоча і Кот-д’Івуар, дивним чином, виявився безпорадним в обороні в ключові моменти. Єгиптяни швидко відкрили рахунок: Франк Кессьє програв боротьбу в центральній зоні, Емам Ашур відрізав пасом Оділона Коссуну, який невдало вибіг у опорну зону, його напарник Еван Н’Діка не встиг накрити Омара Мармуша, а кіпер Яхья Фофана не виручив – дуже важливий гол. Або стандарт: крос Салаха, програна боротьба Мамаду Сангаре, удар головою Рамі Рабія – м’яч по дивовижній траєкторії залетів у дальній кут, і стрибок Фофана не допоміг. Хоча підопічні Емерса Фае намагалися переломити ситуацію – навал і стандарти івуарійців частково спрацювали: це і автогол Ахмеда Фатуха до перерви, і м’яч Гела Дуе в другому таймі (кутовий від Діалло і виграна боротьба). Але якщо говорити про якість і клас, то третій гол Єгипту – явний тому приклад: і те, як Мармуш створив простір для Емама Ашура, і те, як Ашур «шведою» вирізав пас у штрафний майданчик, і завершення Салаха в дотик – виграючи 3:1 вже на початку другого тайму, Єгипет свого не упустив.