6 січня 2026 року. 18:00.

Рабат. Стадіон «Принц Мулай Хассан».

Кубок африканських націй – 2025. 1/8 фіналу.

Де подивитися: MEGOGO

Мабуть, найконкурентніша пара першого етапу плейоф КАН-2025 – шістнадцять очок на двох набрали «Фенеки» з конголезцями в шести матчах групового етапу. Разом із Нігерією, у алжирців – три перемоги в трьох матчах у групі E, а також, разом із Сенегалом – найкраща різниця забитих і пропущених м’ячів (7:1). Власне, саме за рахунок більшої кількості голів сенегальці в своїй групі D і обігнали конголезців, відправивши їх на рандеву з Алжиром – третьою командою загальноафриканського рейтингу. Хоча, звісно, матч Алжир – Сенегал вже на стадії 1/8 фіналу Кубка африканських націй виглядав би ще крутіше!

Алжир – ДР Конго: букмекерські коефіцієнти

Букмекери не бачать в цьому протистоянні настільки явного фаворита, якими вважали, наприклад, Марокко, Нігерію та Єгипет в матчах з Танзанією, Мозамбіком і Беніном (чи виправдалися в повній мірі букмекерські очікування – вже друге питання). Однак шанси Алжиру на перемогу в основний час в лінії БК GGBET оцінюються коефіцієнтом трохи більше двійки, нічия після 90 хвилин – трохи більше трійки, а перемога конголезців – від 4.30 і до чотирьох з половиною – сенсаційною в цьому випадку її не назвеш. Імовірніше, просто несподіваною: якщо виходити з того, що коефіцієнт на прохід ДР Конго до чвертьфіналу – приблизно 2,60, а на «Фенеків» дають близько півтора.

Алжир

Чому матч Алжиру з Сенегалом одразу в плейоф виглядав би ще крутіше? Все просто: саме сенегальців «Фенеки» двічі мінімально обіграли на КАН-2019 – на груповому етапі і в фіналі турніру (а до того пройшли нігерійців з івуарійцями – в основний час і по пенальті). Але два наступні Кубки африканських націй стали для Алжиру суцільним розчаруванням: жодної перемоги в шести (!) матчах, обидва рази – останнє місце в групі. У 2021 році івуарійці взяли реванш (а також алжирці мінімально поступилися Екваторіальній Гвінеї), а в 2023-му вони примудрилися, зігравши внічию з Анголою (1:1) і Буркіна-Фасо (2:2), мінімально програти Мавританії (!) в заключному турі. Тому в Марокко підопічні Володимира Петковича приїхали з метою реабілітуватися перед своїми вболівальниками – з хедлайнером атакувальної групи Ріядом Марезом (єдиний амбасадор Алжиру в символічній збірній групового етапу КАН-2025), і з новим голкіпером – натуралізувався Люка Зінедінович Зідан (батько дивився на його сейви в першому матчі групи з Суданом – і радів дебютному кліншиту сина!).

Гарний початок турніру – дуже впевнені 3:0 з Суданом – надав алжирцям нового імпульсу. Підопічні Петковича потім мінімально обіграли Буркіна-Фасо (Ріяд Марез реалізував пенальті, Люка Зідан оформив другий поспіль кліншит, хоча роботи у нього було не так багато – всього два сейви зробив). А 3:1 з Екваторіальною Гвінеєю в заключному турі – наслідок ротації і свіжості резервістів. Ібрахім Маза оформив «1+1», двома асистами відзначився Аніс Хадж-Мусса, але в цілому «Воїни пустелі» зробили головне: і три очки здобули, і перше місце в групі зайняли, і заощадили сили основних гравців. Ще кумедніше те, що Алжир на Кубку африканських націй зазвичай або провалюється, або виграє – перед тріумфом на КАН-2019, «Фенеки» з 2010 року не могли вийти з групи (через двадцять років після свого першого трофея та титулу на КАН-1990). Але виходячи з того, що в шести останніх матчах підопічні Володимира Петковича незмінно відкривали рахунок, а далі діяли за результатом – другий варіант виглядає трохи більш імовірним. Нинішній Алжир – це не про суперякість гравців (як у Марокко або у атаці збірної Нігерії) – це історія про баланс і стійкість як в атаці, так і в обороні (на континентальному рівні, звісно).

ДР Конго

Якщо говорити про відкриття і сенсації КАН-2025, то віднести до них конголезців вже трохи складно – після того, як ДР Конго мінімально поступилися івуарійцям у півфіналі КАН-2023 – потім господарі турніру сенсаційно (з оглядкою на проблеми на груповому етапі) здобули трофей та титул. Швидше, вже можна стверджувати, що у конголезців є певна стабільність і пристойна якість виконавців – це дозволило без особливих проблем пройти груповий етап. Поділивши очки з Сенегалом (1:1), мінімально обігравши Бенін і розгромивши Ботсвану в заключному турі – 3:0 – конголезці стали другими тільки тому, що сенегальці забили бенінцям (хоча і цій скромній збірній варто віддати повний респект за те, що змогли в основний час не програти Єгипту, пристойно обмеживши Омара Мармуша і Мохамеда Салаха) на два м’ячі більше.

Один із фундаторів успіху ДР Конго – 49-річний французький коуч Себастьян Десабре. У його тренерській кар’єрі, до речі, була і робота в Алжирі. Хоча в цілому Десабре пристойно помандрував світом – промінявши скромні французькі клуби на Анголу з Угандою (перший досвід роботи зі збірною!), очолювавши топовий єгипетський «Пірамідс» і марокканський «Відад» – трохи шкода, що матч з «Фенеками» не відбудеться в Касабланці!

З конголезцями французький фахівець працює з літа 2022 року – звідси і успіх на КАН-2023, і поточна континентальна кампанія, а в березні ДР Конго може оформити собі путівку на ЧС-2026 в міжконтинентальних стикових зустрічах (якщо обіграє Ямайку або Нову Каледонію!). На даний момент безпрограшна серія «леопардів» налічує вже вісім матчів, в яких команда пропустила лише двічі! Більш того, в семи з цих восьми матчів забивалося менше трьох голів (тобто, розгром Ботсвани – своєрідна аномалія). ДР Конго грає за рахунок балансу, оборони та куражу невисокого досвідченого Ліонеля Мпасі в «рамці» (забавно, що в якості основного конголезці вибрали 31-річного кіпера «Гавра», а не молодого Матьє Еполо з льєжського «Стандарда» або Тімоті Фаюлу, якого «Сьон» відправив в оренду до єреванського «Ноа»). Разом з тим, у розпорядженні Себастьяна Десабре є дуже пристойна атакуюча група: у дев’яти з останніх десяти матчів у всіх турнірах, відкриваючи рахунок – те, що трохи об’єднує конголезців з алжирцями.