Тепер уже колишній головний тренер “Ниви” Юрій Вірт розповів кореспонденту FootBoom про тернопільський етап кар’єри, зірваний трансфер Іллі Ольхового та згадав роботу в “Звягелі”.

– Юрію Миколайовичу, розмови про “Металург” мають під собою підгрунтя? Дійсно, є інтерес до вашої персони?

– Пишуть чимало. Десь є частка правди, десь вигадки. Чутки не хочу коментувати. Буде контракт – тоді й поговоримо.

– Журналістам ви сказали, що пішли з “Ниви” через сімейні обставини. Це єдина причина?

– Це одна з основних причин. У мене відбулася зустріч із Романом Михайлівим, власником клубу. Після продуктивної бесіди прийняли рішення про припинення співпраці. Жодних образ. У нас чудові стосунки, знайомі не перший рік. Залишаємось добрими товаришами.

– Наскільки розумію, у вас був чинний контракт з тернопільським клубом. Питання компенсації узгодили?

– Руки нікому не викручував. З моїм помічником Олександром Зотовим працювали в “Ниві” до 8 грудня. Усі кошти, нами зароблені до цього часу, клуб виплатив. На більше не претендували.

– Восьме місце за підсумками осінньої кампанії. За свою роботу червоніти вам не доводиться?

– Вважаю цей результат загалом гарним. Можливо, справедивішою була б шоста сходинка, до якої лише два очка. Але десь не пощастило. Вище нас у турнірній таблиці – клуби з потужною матеріальною базою й шикарним підбором кадрів. Мені ж з помічниками доводилося працювати переважно з молоддю. В літнє міжсезоння пішло чимало виконавців, поповнення – переважно з другої клубної команди. “Нива” – чи не наймолодша в лізі, середній вік – 21,5 роки. Тішить те, що команда прогресувала, гравці зростали фахово…

– Зацікавленість одразу до кількох виконавців з боку більш статусних клубів свідчить про те, що “Нива” Юрія Вірта була на правильному шляху?

– 100 відсотків! Якось сказав хлопцям: “Лише через тяжку працю на тренуваннях та в іграх зможемо досягати високих результатів”. А інтерес до наших гравців, дійсно, був. Зокрема, голкіпер Ольховий міг піти на підвищення – на нього надійшла реальна пропозиція від одного клубу Прем’єр-ліги. Але через погану роботу агентів цей трансфер зірвався. Хоча хлопець своєю працею якраз заслужив на шанс.

– Вдалий старт “Ниви” породив чимало розмов про великі завдання…

– Треба завжди реально дивитися на речі. Турів десять провели на чудовому рівні, здобули кілька тяжких перемог. Не приховуватиму – вдача була на нашому боці. Але пройти весь турнірний шлях у такому ритмі, без спаду, просто неможливо. Розумів, що й нас десь можуть спіткати невдачі, що молоді властиві помилки, їй бракує досвіду. Ми робили все, щоб звести кількість помилок до мінімуму, але травми, незрозумілі суддівські рішення плюс неочевидні картки врешті позначилися на результаті. Можу сказати одне: наприкінці осені у “Ниви” була криза результату, однак не криза у грі.

– Так що ж трапилося в останніх матчах?

– Причин кілька – травми, суддіські помилки, дискваліфікації… За грою ми точно виглядали краще суперників, але індивідуальні помилки звели нанівець зусилля команди. Скажімо, з клубом ЮКСА видали гарний перший тайм, вигравали, до 55-ї хвилини могли їм чотири закинути, але замість цього отримали вилучення голкіпера та пенальті. Кинулися забивати другий м’яч – потрапили в полон. Підсумкові 1:4 – аж ніяк не закономірні.

– Який матч найкращий?

– Їх кілька. Не повірите – невиграшні. З “Лівим берегом” впродовж усіх 90 хвилин фантастична самовіддача, бажання грати до останнього, а на табло 0:0. “Чорноморцю” поступилися 0:1 через страшне невезіння. З таким само рахунком поступилися “Інгульцю”, граючи майже годину вдесятьох. Пропустили гол в компенсований час, але рук не опустили – заробили пенальті. На жаль, Демиденко не зміг переграти голкіпера петрівців. Нічия була б справедливою.

Зате в матчі-дограванні в Запоріжжі зуміли взяти очко. Забили класний м’яч (2:2) і щасливими залишали поле. Хлопці перевернули гру. За 15 місяців роботи в Тернополі я не бачив таких емоцій! Це було щось!

– Робота в “Ниві” – це більше про черговий досвід?

– Одразу ж пригадується початок моєї тренерської діяльності в дублі донецького “Металурга” із Сергієм Шищенком. Навчали молодь. Цікаво було. З “Нивою”, можна сказати, пройшов той самий шлях. Не шкодую. Навпаки, радію, бо отримав нові емоції та досвід.

– Вам взагалі цікаво працювати в нижчих лігах?

– Для мене важливо, щоб проєкт мав перспективу, була побудована стратегія на 2-3 роки вперед. Важливо мати й завдання, без них нецікаво працювати. Я з радістю пригадую роботу в “Звягелі”, який вдалося вивести в першу лігу. Шкода лише, що клуб потім припинив існування…